Справа № 476/713/25
Провадження № 2/476/371/2025
09.12.2025 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Слободніченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 71771994 від 28.03.2025 року
02.10.2025 року ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 71771994 від 28.03.2025 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що 28.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено договір про надання коштів у кредит № 71771994, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти у сумі 3000 грн. строком на 30 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,225%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту та зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. 26.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено додаткову угоду № 14799551 до договору позики № 71771994, за умовами якого сторони домовилися продовжити строк кредитування на 30 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 60 днів.
16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" уклали договір факторингу № 16/09/25. Згідно вказаного договору ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, й до відповідачки за договором кредиту № 71771994 від 28.03.2025 року.
Відповідачка свої зобов'язання за договором кредиту та додаткової угоди не виконала, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість, яка становить 10350,00 грн., яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн., суми заборгованості за процентами - 900,00 грн., суми заборгованості за комісією - 450,00 грн., суми заборгованості за пенею/неустойкою - 6000,00 грн.
Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 10350,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, до суду направила заяву про розгляд справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю. В разі неявки відповідачки просила провести заочний розгляд справи.
Відповідачка у визначений строк відзив до суду не направила, у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, тому, у відповідності до ст. ст. 280, 281 ЦПК України, за заявою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи сторін та їх представників.
Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71771994, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти у сумі 3000 грн. строком на 30 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,225%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту та зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. У разі порушення відповідачкою строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4%пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.
26.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено додаткову угоду № 14799551 до договору позики № 71771994, за умовами якого сторони домовилися продовжити строк кредитування на 30 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 60 днів.
16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" уклали договір факторингу № 16/09/25. Згідно вказаного договору ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, й до відповідачки за договором кредиту № 71771994 від 28.03.2025 року.
Із матеріалів справи слідує, що відповідачка свої зобов'язання за договором кредиту та додаткової угоди не виконала, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість, яка становить 10350,00 грн., яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн., суми заборгованості за процентами - 900,00 грн., суми заборгованості за комісією - 450,00 грн., суми заборгованості за пенею/неустойкою - 6000,00 грн.
Статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до норм ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» : «візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною».
Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України, положення статей 1048 та 1050 ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникають за укладеним сторонами договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.
Статтею 525 ЦК України, передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання за договором кредиту та додаткової угоди, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки 10350,00 грн. заборгованості підлягають повному задоволенню.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат у справі, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 71771994 від 28.03.2025 року задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 44280974) суму заборгованості за договором кредиту № 71771994 у розмірі 10350 (десять тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 44280974) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 4500 (чотири тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. у рахунок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В. Чернякова