Справа № 473/5415/25
іменем України
"09" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10134,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 липня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклало з відповідачкою договір кредитної лінії № 00-9870227. Відповідно до договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 4500,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит (дата остаточного повернення кредиту 19 липня 2025 року), а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,45 % на день (стандартна процентна ставка), 1 % на день (знижена процентна ставка, яка підлягає застосуванню в якості заохочення та діє виключно за умови належного виконання умов договору та протягом 15 днів користування кредитом), одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що складає 675,00 грн.
20 січня 2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклало з ТОВ «ФК «ЕЙС» договір факторингу №20012025-МК/Ейс, за яким ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 00-9870227 від 24 липня 2024 року.
Відповідачка свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 10134,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5175,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4959,00 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, судом згідно ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача проти цього не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 24 липня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклало з відповідачкою договір кредитної лінії № 00-9870227. Відповідно до договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 4500,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит (дата остаточного повернення кредиту 19 липня 2025 року), а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,45 % на день (стандартна процентна ставка), 1 % на день (знижена процентна ставка, яка підлягає застосуванню в якості заохочення та діє виключно за умови належного виконання умов договору та протягом 15 днів користування кредитом), одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що складає 675,00 грн.
20 січня 2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклало з ТОВ «ФК «ЕЙС» договір факторингу №20012025-МК/Ейс, за яким ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 00-9870227 від 24 липня 2024 року.
Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачка ОСОБА_1 з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином відповідачка набула статусу, прав та обов'язків позичальниці в кредитних правовідносинах.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Таким чином, з укладенням договору факторингу до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли усі права та обов'язки первісного кредитора за договором.
З матеріалів справи також убачається, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування позичальниці кредитних коштів на її особисту банківську картку, що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 06 лютого 2025 року, випискою з банківського рахунку позичальниці, яка була надана АТ КБ «ПриватБанк».
Зі свого боку відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачка має заборгованість за кредитним договором у розмірі 10134,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 4500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 4959,00 грн (проценти нараховані за період з 24 липня 2024 року по 07 жовтня 2024 року), заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 675,00 грн (будь-яких обмежень щодо можливості встановлення комісії за надання кредиту (на відміну від комісії за обслуговування кредиту, яка регулюється спеціальними правилами встановлення та відповідними обмеженнями) Закон України «Про споживче кредитування» не містить).
Проте суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком, а саме в частині заборгованості за процентами, в зв'язку з наступним.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: ч. 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; ч. 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
За встановленого, оскільки договір укладений між сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, що перевищує 1,0 % на день, починаючи з 20 серпня 2024 року, є нікчемними.
Таким чином, проценти підлягали до нарахування з 20 серпня 2024 року по 07 жовтня 2024 року за ставкою 1 % на день, що відповідатиме денній процентній ставці 1 % (денна ставка розрахована згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи з умов кредитного договору).
Отже, з відповідачки до стягнення підлягає заборгованість за процентами в розмірі 3966,75 грн (1761,75 грн (нараховані позивачем проценти станом на 19 серпня 2024 року) + 4500,00 грн х 1% х 49 дн. (за період з 20 серпня 2024 року по 07 жовтня 2024 року)).
Тому встановлена судом заборгованість у загальному розмірі 9141,75 грн на підставі ст.ст.526,530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «ФК «ЕЙС».
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2180,16 грн (згідно розміру задоволених вимог).
Що стосується витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року №20/08/25-01, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Соломко та партнери», з додатками у вигляді копій протоколу узгодження тарифів, додаткової угоди від 11 вересня 2025 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2025 року, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно наданих документів вартість наданих послуг становить 7000,00 грн (складання позовної заяви, дослідження матеріалів справи, підготовка та звернення з клопотанням про витребування інформації).
Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до положень ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст.141,258,259,263-265,282,284,289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310а, ідентифікаційний код 42986956, заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9870227 від 24 липня 2024 року в розмірі 9141,75 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 4500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3966,75 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 675,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310 а, ідентифікаційний код 42986956, судові витрати в розмірі 4880,16 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В. Лузан