Справа № 305/2650/25
Провадження по справі 2/305/774/25
10.12.2025 року м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони зареєстрували шлюб 26.02.1994 року у виконкомі Ясінянської селищної ради народних депутатів, про що роблено відповідний актовий запис за № 08. Від шлюбу у сторін народилась одна дитина, дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття. Причиною розпаду сім'ї стало те, що протягом останнього пів року, хоч сторони і проживають за однією адресою, однак спільного господарства не ведуть, жодних відносин не підтримують. Шлюб існує лише формально. Позивачка втратила почуття любові та поваги до чоловіка (відповідача). Враховуючи те, що сторони спільно, як чоловік та дружина не проживають, позивачка вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, а шлюб з відповідачем носить лише формальний характер.
Враховуючи викладене, позивачка просить, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 26 лютого 1994 року у виконкомі Ясінянської селищної ради народних депутатів, про що зроблено відповідний актовий запис - розірвати. Після розірвання шлюбу, залишити позивачці прізвище ОСОБА_5 .
Позивачка в судове засідання не з'явилась, разом із позовною заявою подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає, просить розірвати шлюб.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач), та ОСОБА_6 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивачка), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб у виконкомі Ясінянської селищної ради народних депутатів, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 26.02.1994 року, актовий запис № 08 від 26.02.1994 року.
Відповідно до мотивувальної частини позовної заяви у сторін народилась одна дитина, дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як є повнолітньою.
З позовної заяви вбачається, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, примирення між сторонами неможливе.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин, встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, сім'я розпалася остаточно, спільне господарство подружжям не ведеться, суд вважає за необхідне ухвалити рішення відповідно до ст. 112 СК України, яким позовні вимоги задовольнити.
Суд враховує, що позивачка, звертаючись до суду з позовом, у позовній заяві просила залишити витрати по сплаті судового збору за нею, тому суд вважає за можливе судові витрати зі сплати судового збору, залишити за рахунок позивачки.
На підставі ст.ст. 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 26 лютого 1994 року, у виконкомі Ясінянської селищної ради народних депутатів, актовий запис № 08 від 26.02.1994 року.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 , шлюбне прізвище - ОСОБА_5 .
Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу ДРАЦС.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Попова