Справа № 511/3393/25
Провадження № 2/517/498/2025
10 грудня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши позовну заяву представника позивача - адвоката РясногоВладислава Денисовича, подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
установив:
10 грудня 2025 року до Захарівського районного суду Одеської області з Роздільнянського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом адвоката РясногоВ.Д., поданим в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог статті 177 ЦПК України.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, згідно із частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Водночас у позовній заяві представник позивача вказує, що позивач є учасником бойових дій, а тому на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити його від сплати судового збору.
Відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З цього приводу варто вказати, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» необхідно ураховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» є актуальним, об'єктивних причин відступу від нього Велика Палата не встановила, про що зазначила в ухвалі від 11 вересня 2024 року по справі № 567/79/23.
Отже, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Ураховуючи предмет спору в цій цивільній справі, судовий збір за звернення з цією позовною заявою належить сплаті на загальний підставах.
Згідно із статтю 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору з 01 січня 2025 року за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211 гривень 20 копійок.
З огляду на наведені вище норми законодавства, за подання даної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Докази сплати судового збору у матеріалах позовної заяви відсутні.
Ураховуючи наведене вище, дана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим частиною 4 статті 177 ЦПК України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.
За таких обставин, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» стороні позивача необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок на рахунок UA328999980313161206000015672, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Захарівка.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати на адресу Захарівського районного суду Одеської області (вул. Одеська, 53, с-ще Захарівка Роздільнянського району Одеської області).
Згідно частин 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд зазначає, що статті 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
При цьому суд наголошує, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє виключно позовну заяву на відповідність її вимогам статей 175, 177 ЦПК України. Суд не надає оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів.
Ураховуючи викладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням представнику позивача строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву представника позивача - адвоката РясногоВладислава Денисовича, подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати представнику позивача строк на усунення недоліків терміном два дні з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута представнику позивача.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя