Справа № 521/17500/24
Номер провадження № 6/521/523/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий суддя Плавич І.В.,
секретар судового засідання Петренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Шахновського О.О., про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25 серпня 2025 року заявник звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного судового рішення на строк 12 місяців, мотивуючи це тяжким станом здоров'я, статусом інваліда ІІ групи, необхідністю постійного лікування від онкологічного захворювання та обмеженими фінансовими можливостями.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви, однак своїх заперечень не надав.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а тому суд ухвалив провести судове засідання за їх відсутності.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
23 травня 2025 року Хаджибейським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення у справі № 521/17500/24, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 740,45 грн, а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн, загалом 20 162,85 грн.
Заявник зазначає, що її єдиним джерелом доходу є пенсія у розмірі 3 377 грн, яка витрачається на придбання ліків, продуктів харчування та оплату комунальних послуг. Іншого доходу або майна, за рахунок якого можливо погасити заборгованість одноразово, вона не має. До заяви додано підтверджуючі документи: пенсійне посвідчення, довідку про доходи, медичні документи, квитанції про часткове погашення боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частинами третьою, четвертою цієї статті передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно із якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що заявником обґрунтовано заяву та підтверджено це відповідними доказами, зокрема із врахуванням розміру доходу заявника сплата боргу у сумі 20 162,85 грн одноразовим платежем створить для неї надмірний тягар.
Також, суд враховує те, що розстрочення виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для заявниці, оскільки такі дії заявниці спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача.
Запропонований заявником графік - щомісячна оплата по 1 680 грн протягом 12 місяців - є реалістичним, не порушує прав стягувача та забезпечить фактичне виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 - 261, 353, 354, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 521/17500/24 - задовольнити.
Розстрочити відповідачу ОСОБА_1 виконання заочного рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 521/17500/24 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 740,45 грн та 2 422,40 грн судового збору на строк 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по1 680,00 грн (одній тисячі шістсот вісімдесят гривень) до повного виконання судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.В. Плавич