Справа № 138/3242/25
Провадження № 33/801/1226/2025
Категорія: 432
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А.
Доповідач: Сопрун В. В.
10 грудня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
за участю, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334066, 01 листопада 2025 року о 17:30 год на напрямку «н.п. Нагоряни (Україна) - н.п. Наславча (Республіка Молдова)» в районні прикордонного знаку № 0113 на відстані 50 м від лінії державного кордону України ОСОБА_1 у складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України вплав через річку Дністер за допомогою гумового човна поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 11050 грн на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час її винесення були порушенні вимоги законодавства, а обставини події не були повністю та об'єктивно з'ясовані. Зазначив, що були порушенні статті Конституції України про права і свободи людини і громадянина (статті 55, 129).
Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку (частина перша статті 9 Закону України «Про державний кордон»).
Відповідно до диспозиції частини другої статті 204-1 КУпАП, передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , суть вчиненого ним правопорушення полягає у спробі незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску в складі групи осіб.
Згідно ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Отже, ознакою об'єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною другою статті 204-1 КУпАП є, зокрема, перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене у складі групи осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення й розглянутими в судовому засідання доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Такий висновок підтверджується наявними у справі та дослідженими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334066 від 01 листопада 2025 року, в якому зазначено обставини вказаного правопорушення; письмовим поясненням ОСОБА_1 , в якому зазначено про визнання вини у спробі незаконного перетину державного кордону спільно з ОСОБА_2 за допомогою човна; копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 ; рапортами працівників прикордонної служби від 01 листопада 2025 року; фотознімком; схемою виявлення громадянина ОСОБА_1 ; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 01 листопада 2025 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 серії ПдРУ № 334067 від 01 листопада 2025 року; письмовим поясненням ОСОБА_2 , в якому він підтверджує, що дійсно спільно з ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину кордону; власноруч підписаною заявою ОСОБА_1 , в якій зазначено про визнання вини; диском.
Статтею 12 Закону України «Про державний кордон України» встановлено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Згідно з абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 знаючи про тимчасову заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі та перебуваючи на напрямку «н.п. Нагоряни (Україна) - н.п. Наславча (Республіка Молдова)» ОСОБА_1 у складі групи осіб спільно з громадянином України ОСОБА_2 , в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм законодавства, а також є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави вважати, що вказані доводи спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст.204-1 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Враховуючи обізнаність особи, яка притягується до відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, наявні заяви про розгляд справи за його відсутністю, у відповідності до вимог ч.2 ст.277 КУпАП, 06 листопада 2025 року суд першої інстанції здійснив розгляд справи за його відсутністю, що не порушує права ОСОБА_1 .
Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вони є достатніми, належними та допустимими доказами, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Отже висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених статтею 38 КУпАП і відповідає вимогам статті 33 КУпАП.
Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів, досліджених та оцінених судом першої інстанції, не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун