Справа № 127/17526/25
Провадження № 22-ц/801/2472/2025
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач:Голота Л. О.
09 грудня 2025 рокуСправа № 127/17526/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 127/17526/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по нарахуванням внесків співвласників на управління, утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території,
за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025, ухвалене у складі судді Ан О.В. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 3.10.2025, -
5.06.2025 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» (далі - ОСББ «Литвиненко 29») звернулося до суду із позовом (вх № 49978) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по нарахуванням внесків співвласників на управління, утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території, в якому просило : (1) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Литвиненко 29» заборгованість по внескам на витрати по управлінню багатоквартирним будинком в розмірі 6500,80 грн; (2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Литвиненко 29» заборгованість по внескам на витрати по управлінню багатоквартирним будинком в розмірі 6500,80 грн; (3) стягнути на користь ОСББ «Литвиненко 29» судові витрати, а саме : з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (з кожного) 1211,20 грн судовий збір /а. с. 47/, 1000 грн витрати на правничу допомогу /а. с. 41, 43/ та 73 грн витрати пов'язані із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.01.2019 здійснено державну реєстрацію ОСББ «Литвиненко 29». Загальними зборами у 2019, 2020 та 2021 році затверджено щомісячні внески співвласників. Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 63,6 кв.м., належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (по частці кожному).У квартирі проведено розподіл особового рахунку по заяві ОСОБА_3 від 2.10.2018 на два особових рахунки : перший № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , згідно якого він має у користуванні загальну площу 15.9 кв. м. та житлову площу 9,58 кв.м. і другий № 135780 на ім'я ОСОБА_4 , в який включено : співвласників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про користування ними загальною площею 47,40 кв.м., житловою площею 28,72 кв.м.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 допустили заборгованість по нарахованим внескам по управлінню багатоквартирним будинком у загальній сумі по 6500,80 грн кожен. У добровільному порядку відповідачі відмовляються сплачувати кошти.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові витрати залишено за позивачем.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСББ «Литвиненко 29»подано апеляційну скаргу (вх. № 11828 від 21.10.2025), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить: (1) рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог; (2) здійснити розподіл судових витрат, судовий збір в розмірі 2422,40 + 4542 судовий збір за подання апеляційної скарги /а. с. 109/, 2300 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що : (1) судовим рішенням по справі № 127/2018/13-ц від 16.06.2014 встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить співвласникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, між сторонами проведено розподіл особових рахунків, а саме рахунок № НОМЕР_2 га ім'я ОСОБА_4 , в який включено співвласників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про користування ними загальною площею 47,40 кв. м., житловою площею 28,72 кв. м.; (2) по вказаному особовому рахунку наявна заборгованість по управлінню багатоквартирним будинком за період з лютого 2019 по грудень 2024 в розмірі 19502,40 грн. До особового рахунку № НОМЕР_2 з площею 47,40 кв. м. із загальною площею квартири 63,60 кв. м., включено три співвласника, які володіють квартирою на праві спільної часткової власності, то кожен з них зобов'язаний в рівних частках брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, однак відповідачі не здійснюють оплату щомісячних внесків, в результаті чого за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рахується заборгованість в розмірі 13001,60 (19502,4 : 3 х 2 = 13001,60 грн); (3) суд першої інстанції дійшов помилкового висновку з приводу належності квартири відповідачам на праві спільної сумісної власності, та як наслідок необхідності солідарної заборгованості по управлінню багатоквартирним будинком. Навіть за мови, що з відповідачів слід стягнути заборгованість в солідарному порядку, суд не був позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги частково.
12.11.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 12776 від 13.11.2025) про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу в розмірі 1150 грн з кожного на користь ОСББ «Литвиненко 29». До заяви позивачем додано копію ордера серії № 1242129 від 19.10.2025, детальний опис робіт від 12.11.2025; акт № 04/11 про надану правничу допомогу по договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 173 від 30.01.2025 з урахуванням додаткової угоди № 20/10 від 20.10.2025 від 4.11.2025
У строк встановлений судом відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
ОСББ «Литвиненко 29» подано апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025 у справі з ціною позову (13001,60 грн), що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції відповідає не вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
ОСББ «Литвиненко 29» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , про що 18.01.2019 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань
/а. с. 11-12/.
3.02.2019 протоколом загальних зборів ОСББ «Литвиненко 29» № 1, з 1.02.2019 затверджено розмір грошового внеску на витрати по управленню багатоквартирним будинком в розмірі 4,85 грн на 1 кв. м.
/а. с. 13/.
8.01.2020 протоколом загальних зборів ОСББ «Литвиненко 29» № 3 прийнято рішення про затвердження кошторису ОСББ «Литвиненко 29» на управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку за місцем розташування АДРЕСА_2 на 2020 рік та визначено розмір внеску на управління багатоквартирним будинком 5,46 грн/кв.м. Кошторис введено в дію з 1.01.2020.
/а. с. 15/.
12.12.2021 протоколом загальних зборів ОСББ «Литвиненко 29» № 2 затверджено з 01.01.2022 щомісячні внески співвласників ОСББ «Литвиненко 29» на витрати на управління багатоквартирним будинком за 1 кв. м., загальної площі житлових та нежитлових приміщень в розмірі 6,50 грн.
/а. с. 17-18/.
На аркуші справи 19 знаходиться лист від 21.09.2018 № 7215 КП «ВМБТІ», в якій зазначено, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 , станом на 29.12.2012 реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна проведена наступним чином : співвласники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (підстава набуття - свідоцтво про право власності на житло від 29.07.1993).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16.06.2014 по справі №127/2018/13-ц апеляційну скаргу відхилено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2013, яким задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , залишено без змін. Судами встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 29.07.1993, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 515 від 29.07.1993, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної, спільної (частково) власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по кожному /а.с . 23-24/.
Відповідно до довідку Житлово-експлуатаційної контори № 16 від 08.01.2013 за № 15 про розподіл особового рахунку на два особових рахунки: перший № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 про право користування загальною площею квартири 15.9 кв.м, та житлову площу - 9.58 кв.м ; і другий № 135780 на ім'я ОСОБА_5 , у який включено співвласником ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про користування ними загальною площею 47.40 кв. м., житловою площею 28.7 кв. м.. /а. с. 24 4 абзац рішення/.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру забором відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 4.06.2025 за адресою житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстровано право власності на 1/4 частку на ОСОБА_3 . Відомості про інших співвласників в реєстрі відсутні.
/а. с. 20/.
Згідно довідки від 11.06.2025 Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 19435 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 /а. с. 52/.
Згідно довідки від 12.06.2025 Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 19669 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 /а. с. 55/.
На аркуші справи 25 - 29 знаходиться оборотна відомість за період з 2.2019- 12.2024, наданої ТОВ «ЦМСУ» в рамках договору про порядок автоматизованого прийому та обробки платежів, № 91/19/134 від 14.03.2019, по особовому рахунку № НОМЕР_2 було надано послуг з управління багатоквартирним будинком, однак відповідачі не здійснюють в повному обсязі оплату щомісячних внесків, в результаті чого за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла заборгованість в розмірі 13001,60 грн (19502,40/3 х 2 = 13001,60 грн).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права. Згідно наданих доказів 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , решта квартири належить ОСОБА_4 , зі співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частки власності яких не визначені (спільна сумісна власність). Отже співвласники ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед боржником, в тому числі по сплаті комунальних послуг, зокрема послуг по утриманню будинку.
Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог зроблено за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III (далі - Закон № 2866-III).
Згідно з положеннями статті 1 Закону № 2866-III об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частини першої, другої статті 10 Закону № 2866-III органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
За змістом частини п'ятої статті 10 Закону № 2866-III рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно абзацу 7 частини дев'ятої статті 10 Закону № 2866-III до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до статті 16 Закону № 2866-III об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Відповідно до статті 20 Закону № 2866-III частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Згідно статті 15 Закону № 2866-III співвласник зобов'язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до статті 13 Закону № 2866-III у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно зі статті 17 Закону № 2866-III для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
За приписами частин другої, третьої статті 23 Закону № 2866-III власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2189-VIII житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Статтею 5 Закону № 2189-VIII визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до статті 22 Закону № 2866-III для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів. Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об'єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об'єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат. З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об'єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об'єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб'єктів господарювання.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі - Закон № 417-VIII).
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Отже, обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_4 на праві спільної часткової власності належить по частки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Рішенням суду, яке набрало законної сили 16.06.2014 року між співвласниками встановлений порядок користування даною квартирою. Станом на 08.01.2013 року ( а.с. 24) особовий рахунок було розділено на два особових рахунки: перший № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 про право користування загальною площею квартири 15.9 кв.м, та житлову площу - 9.58 кв.м ; і другий № 135780 на ім'я ОСОБА_5 , у який включено співвласником ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про користування ними загальною площею 47.40 кв. м., житловою площею 28.7 кв. м.
Відповідно інформаційної довідки з реєстру ВМТГ від 15.04.2025 року за відомостями Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в реєстрі територіальної громади наявна інформація щодо реєстрації місця проживання 5 повнолітніх осіб та 4 неповнолітніх осіб за адресою: АДРЕСА_3 . / а.с. 34/.
Згідно оборотної відомості за період з 02.2019 - 12.2024. наданої ЦМСУ в рамках договору про порядок автоматизованого прийому та обробки платежів, по особовому рахунку № НОМЕР_2 було надано послугу з управління багатоквартирним будинком, однак співвласники у повному обсязі оплату щомісячних внесків не здійснювали, в результаті чого наявна заборгованість у розмірі 19 502 грн 40 коп, але оскільки вимогу заявлено до двох співвласників, то загальну суму заборгованості розділено на 3 частини ( 3 співвласники за цим особовим рахунком) та помножено на 2 ( відповідачі до яких пред'явлено вимогу) =13 001 грн 60 коп. ( 19502, 40 грн/3*2) /а.с.27 зворот- 29/
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Відповідачі будучи обізнані про розгляд цієї справи, предмет та підстави позовних вимог не надали суду доказів на спростування наданих позивачем доказів, що вони є співвласниками (кожен по частці) квартири АДРЕСА_5 .
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до статті 610 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частини першої, другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно з частиною другою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
В апеляційній скарзі, ОСББ «Литвиненко 29» зазначається, що до особового рахунку № НОМЕР_2 з площею 47,40 кв.м. із загальної площі у 63,60 кв.м., включено три співвласники, які володіють квартирою на праві спільної часткової власності, та кожен з них зобов'язаний в рівних частках брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, однак відповідачі не здійснюють оплату щомісячних платежів, в результаті чого за даним особовим рахунком рахується заборгованість в розмірі 13001,60 грн (19502,40/3 х 2 = 13001,60 грн), тобто по 6500,80 грн у кожного з відповідачів.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачі не спростували, власного контрозрахунку не надали.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина друга статті 12 Закону № 417-VIII).
Витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством (постанова ВС від 27.03.2023 по справі № 920/1343/21).
У постанові ВС від 13.034.2019 по справі № 521/3743/17-ц кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Враховуючи, що позивач ціною позову визначив часткову суму заборгованості ( лише двох відповідачів) колегія суддів приходить висновку, що при розгляді даної справи питання про права, інтерес та обов'язки інших співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом не вирішуються, вимог до них не заявлено, а отже відмова у задавлені позову з підстав не залучення до розгляду справи усіх співвласників є неправильним застосуванням норм права.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим аргументи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 - 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Литвиненко 29» заборгованість по внескам на витрати по управлінню багатоквартирним будинком в розмірі 6500,80 грн з кожного.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
При подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн /а. с. 47/.
Позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, понесену в суді першої інстанції в сумі 2000 грн надано наступні докази : (1) копію ордера № 1197540 від 17.04.2025 /а. с. 9/; (2) копію договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 173 від 30.01.2025 /а. с. 37/; (2) копію додаткової угоди № 03/02 до договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 173 від 3.02.2025 /а. с. 38/; (3) копію акта № 21/04 про надану правничу допомогу по договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 173 від 30.01.2025 з урахуванням додаткової угоди № 03/02 від 3.02.2025; (4) копію платіжної інструкції № 1094 від 21.04.2025 про оплату ОСББ «Литвиненко 29» на користь адвоката Боручевич С.Й. 1000 грн за договором про надання правової допомоги /а. с. 41/; (5) копію акта № 01/06 про надану правничу допомогу по договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 173 від 30.01.2025 з урахуванням додаткової угоди № 03/02 від 3.02.2025 /а. с. 42/; (6) копію платіжної інструкції № 1113 від 3.06.2025 про оплату ОСББ «Литвиненко 29» на користь адвоката Боручевич С.Й. 1000 грн за договором про надання правової допомоги /а. с. 41/.
Позивачем понесено також наступні витрати : сплата адміністративного збору за отримання інформації з ДРРП в розмірі 41 грн /а. с. 44/; поштові витрати пов'язані з направлення вимоги про сплату належних внесків та платежів в сумі 105 грн /а. с. 31 зворотна сторона/.
Також позивачем в суді апеляційної інстанції понесено судові витрати, а саме при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 4542 грн /а.с. 109/, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 2300 грн (детальний опис робіт від 12.11.2025; копія акта № 04/11 про надану правничу допомогу по договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 173 від 30.01.2025 з урахуванням додаткової угоди № 20/10 від 20.10.2025 від 4.11.2025).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідачами не подано клопотання про зменшення розміру втрат на правничу допомогу.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню на користь ОСББ «Литвиненко 29» судові витрати, а саме : з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (з кожного) по 3028 грн судовий збір, 2150 грн витрати на правничу допомогу та 73 грн витрати, пов'язані із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв'язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20.09.2022 у справі № 756/11978/16-ц.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025 у даній справі скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по нарахуванням внесків співвласників на управління, утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» заборгованість по внескам на витрати по управлінню багатоквартирним будинком в розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» заборгованість по внескам на витрати по управлінню багатоквартирним будинком в розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 80 копійок.
Стягнути на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Литвиненко 29» судові витрати, а саме : з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (з кожного) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судовий збір за подання позовної заяви, 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят) гривень витрати на правничу допомогу та 73 (сімдесят три) гривні витрати пов'язані із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, тобто по 5251 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят одній) гривні з кожного.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: С. Г. Копаничук
В. В. Оніщук