Справа № 131/916/25
Провадження № 22-ц/801/2497/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.
Доповідач: Шемета Т. М.
08 грудня 2025 рокуСправа № 131/916/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Оніщука В. В.,
секретар судового засідання Куленко О. В.
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 ,
відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року, постановлене у складі судді Олексієнка О. Ю. у м. Іллінці, дата складення повного рішення відповідає даті його ухвалення,
У червні 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Новоселецьку О. А., звернулася до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 500 грн щомісячно, починаючи з 14 січня 2021 року до дня досягнення дитиною повноліття.
Відповідач проживає оремо, участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, іншої матеріальної допомоги, окрім визначених судом аліментів не надає. Оскільки з часу винесення судом рішення значно зросли витрати на продукти харчування, одяг, комунальні послуги та інше, відповідач повинен сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж 1 500 грн. Лише за додаткові заняття дитини з математики та української мови позивачка щомісячно, починаючи з грудня 2024 року, сплачує від 4 400 грн - до 6 225 грн. Усього за період з грудня 2024 року по травень 2025 року сплачено 35 343 грн, що підтверджується актом про отримання коштів від 29 травня 2025 року, виданим ФОП ОСОБА_4 .
Відтак, позивачка просила збільшити розмір аліментів, на дитину з 1 500 грн до 3 000 грн, але неменше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з набрання рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року позов задоволено, збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року, з 1 500 грн до 3 000 грн, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 1 211,20 грн судового збору в дохід держави та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи підстави збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції вказав, що сума аліментів, які стягуються на даний час відповідно до рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 500 грн на дитину є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки ціни на товари та послуги значно зросли, що автоматично збільшило витрати на утримання дитини. Крім того, з часу присудження аліментів зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку (від 6 до 18 років), який станом на 2025 року рік згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» становить 3 196 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 24 жовтня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції при прийняті рішення не взяв до уваги те, що відповідач є інвалідом ІІІ групи з дитинства (інвалідність по зору), що підтверджується відповідною довідкою. Згідно свідоцтва про хворобу № 197/4515 від 10 жовтня 2024 року, за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 йому встановлено діагноз: Центральний рубець, рогівки, афакія, мідраз, збіжна косоокість, а також цукровий діабет І типу важкої форми, стадії медикаментозної компенсації, вегетативна дисфункція, діабетична полінейропатія нижніх кінцівок. За два останніх роки його матеріальне становище істотно змінилося, що пов'язано з погіршенням його здоров'я, в зв'язку з чим він змушений регулярно перебувати на стаціонарному лікуванні, єдиним джерелом доходу є щомісячні соціальні виплати, призначені йому як особі з інвалідністю, розмір яких становить 2 362,22 грн, тобто дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
При прийнятті рішення судом першої інстанції взято до уваги Акт про отримання коштів ФОП ОСОБА_5 від ОСОБА_1 , даний доказ в розумінні ЗУ від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі - Закон України № 128), не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки цей документ не є належним доказом розрахунків в розумінні чинного законодавства; здійснення позивачкою готівкових, розрахунків з ФОП ОСОБА_5 у 2024-2025 р. було неможливим, оскільки позивачка в цей період разом з їхньою донькою перебувала за кордоном в Данії.
Заборгованість по сплаті аліментів в нього відсутня, по мірі його можливостей він допомагає доньці матеріально не лише виконуючи рішення суду про стягнення аліментів, але й здійснює періодично грошові перекази на ім'я позивачки для їхньої доньки в якості подарунків на день народження чи Різдвяні свята, в підтвердження чого надав квитанцію від 01 липня 2024 року на суму 10 000 грн.
Від позивачки в установлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав та уточнив, що він розуміє потреби дитини та згоден сплачувати 2 000 грн в місяць, представник відповідача адвокат Черепащук Р. А. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Представник ОСОБА_1 адвокат Новоселецька О. А. заперечила проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
- відповідач та позивачка є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8);
- рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року у цивільній справі № 131/30/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , кошти (аліменти) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі по 1 500 грн щомісячно на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11 - 14);
- згідно витягу з реєстру територіальної громади від 28 травня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9,10);
- згідно акту про отримання коштів, ОСОБА_6 здійснила фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 оплату за навчання ОСОБА_7 з математики та української мови, починаючи з 02 грудня 2024 року по 28 травня 2025 року в загальному розмірі 35 343 грн (а.с. 15);
- згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 686667, ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи (захворювання по зору) (а.с. 36);
- згідно свідоцтва про хворобу № 197/4515 ОСОБА_2 за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено діагноз: Центральний рубець, рогівки, афакія, мідраз, збіжна косоокість, діабетична ретинопатія сітківки при гостроті зору з корекцією 0,02 правого ока, діабетична ретинопатія сітківки при гостроті зору 1.0 лівого ока (Н17.8; Н27.0: Н50.0; Н35.0); цукровий діабет, тип 1 лабільний перебіг, важка форма, стадія медикаментозної компенсації; вегетативна дисфункція з симпато-адреналовими пароксизмаими, астено-невротичним синдромом, вестибулопатією; діабетична полінейропатія нижніх кінцівок з нейросенсорними порушеннями (Е10.64, Е10.49, Е10.42). На підставі ст. 13 а, 26 а, 31 а графи ІІ Розладу хвороб - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 37 - 38);
- згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів номер витягу: 10473/25/683/ВТ від 06 лютого 2025 року ОСОБА_2 має третю групу інвалідності (інвалід з дитинства) строком до 01 лютого 2026 року (а.с. 42);
- згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерел/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 01 липня 2025 року у ОСОБА_2 за період з січня 2024 року по травень 2025 року нараховано соціальних виплат 40 158 грн (а.с. 51 - 52);
- згідно витягу державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 16 липня 2025 року ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «Volkswagen Bora» 2002 року, дата реєстрації 03 травня 2024 року (а.с. 76).
Між сторонами виник спір про збільшення розміру аліментів.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції оскаржуване рішення обґрунтовував тим, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 1 500 грн на дитину є недостатнім для матеріального утримання дитини, оскільки ціни на товари та послуги значно зросли, що автоматично збільшило витрати на утримання дитини, зріс прожитковий мінімум до 3 196 грн, а тому виснував про збільшення розміру аліментів та визначив їх в розмірі 3 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційний суд з таким висновком не погоджується, оскільки суд першої інстанції не мотивував свій висновок належним чином: не надав оцінки матеріальному становищу та стану здоров'я відповідача, а відтак не оцінив усі обставини справи у їх сукупності.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 686667, ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи (захворювання по зору а.с. 36), інвалідність продовжена до 01 лютого 2026 року (а.с. 42), має тяжкі хронічні захворювання: центральний рубець, рогівки, афакія, мідраз, збіжна косоокість, діабетична ретинопатія сітківки при гостроті зору з корекцією 0,02 правого ока, діабетична ретинопатія сітківки при гостроті зору 1.0 лівого ока (Н17.8; Н27.0: Н50.0; Н35.0); цукровий діабет, тип 1 лабільний перебіг, важка форма, стадія медикаментозної компенсації; вегетативна дисфункція з симпато-адреналовими пароксизмаими, астено-невротичним синдромом, вестибулопатією; діабетична полінейропатія нижніх кінцівок з нейросенсорними порушеннями(що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 197/4515 а.с. 37 - 38).
Зазначені вище документи підтверджують погіршення здоров'я платника аліментів та його потребу регулярного лікування.
Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за січень 2024 - травень 2025 року, загальний дохід відповідача ОСОБА_2 становив 40 158 грн, середньомісячний дохід - 2 361 грн (а.с. 51 - 52), що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Встановлений судом першої інстанції розмір аліментів - 3 000 грн перевищує весь щомісячний дохід відповідача (2 362 грн), що суперечить загальним поняттям справедливості та законності.
Позивачка стверджує, що відповідач у травні 2024 року придбав автомобіль «Volkswagen Bora» 2002 року, дата реєстрації 03 травня 2024 року (а.с. 76), який згідно з інформацією з веб-сайту Auto.ria, коштує від 81334,00 грн до 199838,00 грн, тобто вартість придбаного відповідачем автомобіля в декілька разів перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму, що вказує на отримання ним неофіційних доходів. На спростування цього відповідач пояснив походження коштів, за які було придбано транспортний засіб та надав платіжний документ банку від 05 квітня 2024 року, відповідно до якого платіжну картку батька - ОСОБА_8 надійшла компенсація заборгованості виплати пенсії у розмірі 119 408,33 грн (а.с. 89), за рахунок якої і було здійснено купівлю автомобіля. Таким чином, придбання транспортного засобу було здійснене не за рахунок доходів відповідача, а за кошти його батька ОСОБА_8 , що підтверджено належним та допустимим доказом. Це свідчить про відсутність у відповідача вільних коштів та обмеженого матеріального становища.
Апеляційний суд беручи до уваги, що відповідач є особою з інвалідністю, має мінімальний стабільний дохід, не доведено наявності у нього іншого майна чи доходів, заявлений позивачкою розмір аліментів в 3 000 грн щомісячно перевищує дохід платника аліментів, який становить 2 361 грн в місяць, одночасно врахувавши те, що відповідач погодився сплачувати аліменти в розмірі 2 000 грн, - виснує, що рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року слід змінити та визначити, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача становить 2 000 гривень.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.
Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження, а рішення суду першої інстанції постановлене без повної оцінки обставин справи у їх сукупності, тому рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року підлягає зміні в частині визначеного розміру аліментів, в іншій частині рішення слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року змінити.
Визначити, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 2 000 (дві тисячі гривень).
В іншій частині рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року.
Учасники справи:
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. Ю. Береговий
В. В. Оніщук