Провадження №3/748/1335/25
Єдиний унікальний № 748/2782/25
10 грудня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої-судді: Костюкової Т.В.,
при секретарі: Орішко К.В.,
захисника - Сльозка А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
20.08.2025 року о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 на 9 км автодороги Н-27 Чернігів-Мена-Сосниця-Грем'яч, біля с. Вознесенське, Чернігівського району, Чернігівської області, керував автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, за результатом тесту «Drager» alcotest 6820» - 2,29‰,чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене, частиною 1 статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення та обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення визнав, підтвердивши, що вживав алкоголь 20.08.2025 року та керував автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_2 . Просив суворо не карати, зокрема не позбавляти його права керування так як він є військовослужбовцем та використовує транспортний засіб для службових потреб. У випадку прийняття судом рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності клопотав розстрочити виплату штафу рівними платежами строком на 6 місяців.
Захисник ОСОБА_2 - Сльозка А.Ф. не оспорюючи факту керуванння Руденком А.А. транспортного засобу та факту знаходження його в стані алкогольного спяніння, подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке мотивоване тим, що процедура огляду ОСОБА_1 була порушена, адже він є діючим віськовослужбовецем, а тому його огляд мав бути здійснений начальником органу управління ВСП у Збройних Силах або командиром віськової частини ЗС, іншого утвореного відповідно до законів України військового фомування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Таким чином огляд ОСОБА_1 проведено з порушенням порядку,а відповідно додані до протоколу докази: акт огляду на стан спяніння та направлення є недопустимим доказом, а відповідно наявні підстави для закриття провадження по справі.
Суд заслухавши ОСОБА_1 та його захисника , дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Згідно п.2, п.7 Розділу І, п.7, п.10 Розділу ІІ Інструкції №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно з пунктами 3, 5 Порядку №1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Таким чином, вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №429139 від 20.08.2025 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 20.08.2025; довідкою інспектора ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 21.08.2025; та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом фіксування адміністративного правопорушення з бодікамери поліцейського №17/13.
Перебування ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння засвідчено: даними результату тесту «Drager» alcotest 6820 ARРК-0371, тест №1083 від 20.08.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2025, що містяться в матеріалах справи.
З долучених службової характеристики солдата ОСОБА_1 , копії військового квитка серії НОМЕР_3 , посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 слідує, що ОСОБА_1 проходить військову службу.
Відповідно до ч.1ст.15 КУпАПвійськовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Отже, враховуючи вимоги ч.1 ст.15КУпАП ОСОБА_1 відноситься до осіб, які несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
У своєму клопотанні про закриття провадження у справі захисник зазначав, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд щодо перебування його в стані сп'яніння не міг проводитися поліцейськими, а мав проводитись посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів на підставіст.266-1 КУпАП. Разом з тим, такі висновки захисника є неправильними, оскільки ч.2 ст.266-1 КУпАПпередбачено, що огляд на підставі вказаної статті проводиться щодо військовослужбовців Збройних Сил України під час виконання обов'язків військової служби або перебування на території військових частин. У свою чергу,статтею 266 КУпАПпередбачено порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; положення цієї статті не містять жодних заборон чи застережень щодо проведення огляду на стан сп'яніння військовослужбовців.
Крім того, відповідно до ст.255 КУпАП, уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а також командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) не наділені повноваженнями щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП. В той же час, право на складання протоколів про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП є виключно дискреційними повноваженнямиуповноважених на те посадових осіб органів Національної поліції та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.
Таким чином, посилання адвоката наст.266-1 КУпАП, як на спеціальну норму, яка, на думку того, підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки правопорушник є військовослужбовцем, не заслуговує на увагу, оскільки вказана норма не підлягає застосуванню до осіб, які керують транспортними засобами, у тому числі і військовослужбовців.
Суд звертає увагу на положення Закону України «Про Статут внутрішньої служби ЗСУ», у відповідності до п.49 якого, саме на військовослужбовця покладений обов'язок постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП«поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, яке носить суспільно небезпечний характер, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативним.
У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст.33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступіню його вини та майнового стану.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
Відповідно до ст.298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Нормами частини 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право особи за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом із тим питання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу врегульовано частиною другою статті 301 КУпАП, відповідно до якої відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Із клопотання ОСОБА_1 оголошеного в судовому засіданні слідує, що він немозі сплатити штраф у сумі 17000 грн. одним платежем. Зазначене вказує на те, що в останнього має місце неналежне фінансове становище.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 слід задовольнити та розстрочити виконання даної постанови на строк 6 місяців, у зв'язку з неналежним матеріальним становищем заявника.
Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд зважає на наступне. За змістомст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Статтею 5 Закону України «Про судовий збір'передбачено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дійу справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 вказаної статті). Очевидно, що дана справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не пов'язана з порушенням його прав, а навпаки розглядається порушення останнім нормКУпАП, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у зв'язку з прийняттям судового рішення про накладення адміністративного стягнення стосовно нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.401, 283, 301,304,307, 284 п.1 КУпАП, суд, -
Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: отримувач коштів - ГУК у Чернігів.обл/Черніг.обл/21081300, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху, 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору»).
Розстрочити виконання даної постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень, на шість місяців, а саме до 10 червня 2026 року, зі сплатою у строк до 10 числа кожного наступного місяця по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три ) грн 34 коп.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
У разі невиконання ОСОБА_1 постанови суду без поважних причин, звернути постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2025 року до примусового виконання, відповідно до вимог ст.308 КУпАП, та відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір суми несплаченого штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В.Костюкова