Справа № 517/1132/25
Провадження № 3/517/655/2025
10 грудня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457193 від 18 вересня 2025 року встановлено, що 18 вересня 2025 року біля 00 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , по вул. Шевченка в с. Майорське Роздільнянського району Одеської області, керував автомобілем «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та проведення медичного огляду у лікарні ОСОБА_1 відмовився під відеозапис на нагрудну камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457198 від 18 вересня 2025 року встановлено, що 18 вересня 2025 року о 00 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , по вул. Шевченка в с. Майорське Роздільнянського району Одеської області, керував автомобілем «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати автомобілем, не стежив за дорожньою обстановкою в результаті чого на слизькій ділянці дороги втратив керування автомобілем, чим здійснив його перекидання. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою суду від 18 листопада 2025 року справи № 517/1132/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та справу № 517/1143/25 щодо нього за ст. 124 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі № 517/1132/25.
ОСОБА_1 в судові засідання двічі не з'явився, зворотні поштові повідомлення повертались до суду, з яких вбачається, що правопорушник був належно повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.
Зважаючи на те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання заочного розгляду справи у випадку відсутності порушника за місцем реєстрації (проживання), суд використовує аналогію закону.
Згідно відповіді № 2018165 від 18.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Разом з тим, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним, оскільки останній був повідомлений належним чином, із заявою про відкладення слухання по справі не звертався, а тому відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457193, ЕПР1 № 457198 від 18 вересня 2025 року, з яких вбачаються дані про особу, дату, час, місце та обставини скоєних ним правопорушень, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 вересня 2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5745713 від 18.09.2025 року; довідкою Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 29 жовтня 2025 року № 67.2/4081; схемою місця ДТП, яка сталася 18 вересня 2025 року о 00 год. 10 хв. по вул. Шевченка, с. Майорське, Одеська область та диском із записом вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п.п. «а» п.2.5. ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння , який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я , який здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
Санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП, передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з довідки начальника Відділення поліції № 2 ВП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 29 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія в підрозділах ТСЦ не отримував, у зв'язку з чим суд вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами.
З урахуванням обставин справи та поясненнями гр. ОСОБА_1 , який повністю визнав вину, щиро розкаявся у скоєному, давав правдиві пояснення, суд вважає доведену вину порушника у вчиненні порушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та піддає його адміністративному стягненню у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605, 60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 124, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;
- за ст. 124 КУпАП- у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня винесення постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 34 000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: