Справа №523/15223/25
Провадження №1-кс/523/8129/25
10 грудня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в м. Одесі клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №420251646990000045 від 05.06.2025 року
До слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 12.08.2025 року на предмети, які були вилучені в ході обшуку транспортного засобу марки «TOYOTA SEQUOIA» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN-код НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль TOYOTA SEQUOIA»державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN-код НОМЕР_2
В обґрунтування вимог клопотання особа, що з ним звернулась, вказує на те, що станом на теперішній час, експертизи у кримінальному провадженні для проведення яких були необхідні вилучені речі для дослідження не призначено та не проводяться та ОСОБА_4 не мав та немає статусу підозрюваного (обвинуваченого) у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, на думку заявника, наразі необхідність застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала, а його застосування є безпідставним.
У судове засідання з'явився представник власника майна. Просив задовольнити клопотання.
Слідчий, у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя встановлено, що ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 12.08.2025 року на предмети, які були вилучені в ході обшуку транспортного засобу марки «TOYOTA SEQUOIA» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN-код НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль TOYOTA SEQUOIA»державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN-код НОМЕР_2 накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з ухвал слідчого судді про накладення арешту на майно, підставою для застосування в рамках такого кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна стала необхідність забезпечення збереження речових доказів, оскільки слідчим суддею було встановлено, що вилучені речі можуть бути предметом кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди, та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також необхідні для проведення експертних досліджень.
Вище викладене вказує на те, що арешт майна було накладено обґрунтовано.
Разом з тим, що стосується подальшої необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя враховує, що попри встановлену на момент розгляду клопотання про арешт майна відповідність майна критеріям речових доказів, з моменту застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження минуло вже чотири місяці, протягом цього часу ОСОБА_4 про підозру не було повідомлено, останній має невизначений процесуальних статус в рамках кримінального провадження.
З огляду на арешт, на даний час власник майна не має можливості у повній мірі використовувати та розпоряджатися належним йому майном, адже наразі діють обмеження встановлені ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси в частині арешту майна власника.
Крім того, будь-які відомості в частині того, що ОСОБА_4 являється недобросовісним набувачем вказаного майна у слідчого судді відсутні.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що стороною обвинувачення також не було надано жодних доказів, які б обґрунтовували необхідність в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, зокрема, призначення та проведення відповідних слідчих дій та експертиз з вказаним майном. Слідчий не з'явився до судових засідань, надав суду заяву , де зазначено , що майно , яке вилучене та зазначене в ухвалі про накладення арешту, не є речовим доказом по справі.
З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №420251646990000045 від 05.06.2025 року - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 12.08.2025 року на предмет, який були вилучено 10.08.2025 в ході обшуку транспортного засобу марки «TOYOTA SEQUOIA» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN-код НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль TOYOTA SEQUOIA» державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », VIN-код НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1