Справа № 521/7930/24
Номер провадження № 2/521/97/25
17 листопада 2025 року місто Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий суддя Плавич І.В.,
секретар судового засідання Петренко Д.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Галайчук Ганни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу,
У провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси в складі судді Плавича І.В. знаходилась цивільна справа №521/7930/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів.
Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20.05.2025 у справі
№521/7930/24 позов задоволено: зобов'язано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 04 січня 2024 року; стягнуто з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на користь держави судові витрати у розмірі 968,96 грн.
15.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Галайчук Г.С. про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 5 000,00 грн та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В обґрунтування заяви покликається на те, що в даній справі позивачам надавалась правнича допомога - ОСОБА_1 Адвокатським бюро «Федяєва Сергія Володимировича» на підставі договору про надання правничої допомоги №05/04/2024 від 05.04.2025; ОСОБА_2 - Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» на підставі договору про надання правничої допомоги №05/04/2024 від 05.04.2025, загальна сума заявленого гонорару у становить 10 000,00 грн, про що також було заявлено позивачами при поданні позовної заяви.
30.10.2025 на адресу суду надійшли заперечення ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо ухвалення додаткового рішення, у яких представник відповідача вказує, що відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України докази на підтвердження понесених судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції ухвалено 20.05.2025, натомість, згідно з карткою руху зазначеної заяви датою відповідного документу є 15.10.2025. З огляду на наведене, Позивачами подано зазначену заяву із порушенням вимог щодо порядку та строків подання відповідних доказів, встановлених частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Відсутність доказів, які б документально підтверджували фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме відсутності відповідних платіжних документів про оплату Адвокатському бюро «Федяєва Сергія Володимировича» та Адвокатському бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» заявленого гонорару. Таким чином, зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу заяв по суті справи та інших процесуальних документів, які були подані представниками позивача у даній справі, враховуючи ціну позову, відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн не відповідають критеріям реальності, співмірності є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено п.1 ч.1, ч.3 і 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
За визначенням ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У свою чергу, при ухваленні судового рішення від 20.05.2025 у справі
№521/7930/24 судом було вирішено питання про судові витрати у порядку передбаченому п. 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України та наголошено на тому, що при поданні заяви про розгляд справи без участі сторін, представник позивача зазначив, що позивачі понесли судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн кожен, і зобов'язався надати відповідні докази до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення. Проте на момент винесення рішення ці докази до матеріалів справи не були додані.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, понесених або підлягаючих сплаті стороною у зв'язку з розглядом справи, визначається судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази мають бути подані до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення, якщо сторона раніше заявила про намір це зробити.
Судом встановлено, що згідно з карткою руху зазначеної заяви датою відповідного документу є 15.10.2025.
Таким чином, представником позивача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачів витрат на професійну правову допомогу з порушенням строків, встановлених відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21 дійшов аналогічного правового висновку.
З матеріалів справи встановлено, що в поданій заяві позивач жодним чином не обґрунтував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу у встановлений відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України строк.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї заяви про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.81,133,137,141,142,270 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Галайчук Г.С. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Плавич