Справа № 521/6595/24
Провадження №2/521/1984/25
09 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
судді Маркарової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Вінжановської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
позивач : ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
третя особа : ОСОБА_3
предмет позову : відшкодування шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач послалася на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище в будинку за спірною адресою.
1.03.2024 з вини відповідача відбулося залиття квартири, яка належить позивачу.
За висновком судового експерта №12/24 від 29.03.2024 розмір майнової шкоди, заподіяної позивачу внаслідок залиття склав 51 088 грн.
В досудовому порядку спірні кошти відповідачем не сплачені.
50 317 грн. майнової шкоди позивач просила стягнути з відповідача за судовим рішенням.
Позивач стверджувала також, що їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в незручностях проживання у пошкодженому майні, порушені нормальному ритму життя через необхідність звернення за судовим захистом, отриманому стресі.
Компенсацію моральної шкоди позивач оцінила в 10 000 грн.
Окрім задоволення позовних вимог ОСОБА_1 просила суд присудити з відповідача судові витрати:
- судовий збір 1 211,20 грн.,
- витрати на проведення експертного дослідження 5000 грн.,
- правничу допомогу - 10.000 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач позов не визнав.
В обґрунтування своїх заперечень останній послався на те, що не є належним відповідачем у справі, оскільки в 2008 році відчужив спірну квартиру АДРЕСА_3 за договором купівлі- продажу, реєстровий номер 761 ОСОБА_3 .
Зі вказану часу спірним майном не користується, залиття не вчиняв.
При вирішенні спору відповідач просив суд врахувати, що в порушення Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затв. Наказом Міністерства юстиції України, 07.02.2002 N7/5, яке діяло до 01.01.2013 новий власник, а саме ОСОБА_3 не подав реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію своїх прав, тому у витягу з реєстру про право власності №5004450578109 від 18.04.2024 власником квартири зазначений відповідач.
Третя особа ОСОБА_3 повідомлений судом про розгляд справи, за адресою реєстрації місця проживання фактично відсутній, в судове засідання не з'явився, пояснень по суті позову не надавав.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Право власності підтверджується договором купівлі-продажу, серія та номер: 1-2431 від 02.07.2004, витягом з реєстру про право власності №5004450578152.
1.03.2024 відбулось залиття квартири позивача з квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище в будинку за спірною адресою.
Факт залиття, причина, характер пошкоджень спірної квартири встановлені актом комісії КП ЖКС «Черьомушки» від 4.03.2024.
За висновком судового експерта Рапача К.В. судової будівельно-технічної експертизи №12/24 від 29.09.2024 вартість робіт та матеріалів по усуненню заподіяної позивачу шкоди складає 51 088 грн.
При вирішенні спору суд враховує, що принципами інституту відшкодування шкоди є делікт та повне відшкодування завданої шкоди.
На випадки завдання моральної шкоди принцип повного відшкодування не поширюється.
Недоговірний обов'язок з відшкодування шкоди виникає не з порушення покладеного на нього якогось обов'язку, а з порушення абсолютного права іншої особи і загальної заборони посягати на права та інтереси інших осіб, спрямований на скасування наслідків завдання шкоди.
Згідно з ч.1 та п.1 ч. 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Зазначене узгоджується із вимогами ч.1 ст. 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Завдавачем шкоди є особа, дії (або бездіяльність) якої призвели до завдання матеріальної або моральної шкоди іншій особі чи майну, і яка несе відповідальність за відшкодування цієї шкоди, якщо доведено її вину, причинно-наслідковий зв'язок між її діями та шкодою.
За статтею ст. 1166 ЦК України для відшкодування шкоди потрібні: неправомірна поведінка завдавача, наявність шкоди, причинний зв'язок і вина.
Елементи для доведення відповідальності завдавача є:
-Неправомірність поведінки: Дії особи, що суперечать закону чи нормам поведінки.
-Наявність шкоди: Майнові збитки, пошкодження майна, шкода здоров'ю, немайнові втрати.
-Причинний зв'язок: Шкода є прямим наслідком протиправних дій завдавача.
-Вина: умисел або необережність завдавача (хоча є винятки як джерело підвищеної небезпеки).
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду існує презумпція завдавача шкоди, згідно якої не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (ППВСВУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6).
Так, суд погоджується із доводами відповідача та наданими ним доказами на підтвердження, що останній не є завдавачем шкоди з залиття квартири позивача, оскільки 11.02.2008 відчужив спірну квартиру АДРЕСА_3 за договором купівлі- продажу, реєстровий номер 761.
В порушення умов договору купівлі- продажу та Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затв. Наказ Міністерства юстиції України 07.02.2002 N 7/5, яке діяло до 01.01.2013 новий власник, а саме ОСОБА_3 не подав реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію своїх прав.
За витягом з реєстру про право власності №5004450578109 від 18.04.2024 власником квартири зазначений відповідач, який за витягом був визначений відповідачем у справі.
З 2008 року відповідач спірним майном, однак, не користується.
Вказаний факт визнаний і позивачем при перегляді судом заочного рішення по вказаній справі.
В процесі розгляду справи клопотання про заміну первісного відповідача на ОСОБА_3 позивачем в порядку ст. 51 ЦПК України не заявлялось.
Зазначене виключає задоволення позову.
Судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України на користь позивача при відмові у позові присудженню не підлягають.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя: Світлана МАРКАРОВА
Повний текст рішення виготовлений 09.12.2025
09.12.25