Справа № 212/9312/25
2-о/212/246/25
09 грудня 2025 року місто Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.,
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/9312/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка на день його смерті.
В судовому засіданні брали участь:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - адвокат Ліфшшиць З.О.,
представник заінтересованої особи - Філіпова М.М.
12 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, в якій просила суд встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на момент смерті вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за життя фактично проживав разом із заявницею, за адресою: АДРЕСА_1 , але був зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . 30.07.2025 року заявниця звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, у відповідності до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим був складений Акт ОСББ «Уфімська 11А» від 29.07.2025 року на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та ведення спільного господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Але рішенням Головного управління УПФУ в Донецькій області заявниці було відмовлено у переході на зазначений вид пенсії, посилаючись на те, що зазначений Акт не є належним доказом.
Враховуючи, що встановити зазначеного факту, в іншому порядку, чинним законодавством не передбачено, та згідно з законом такий факт породжує для неї юридичні наслідки, вимушена звернутися до суду із зазначеною заявою.
26.08. 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження із призначенням судового засідання.
04.09.2025 року представником заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 11.04.2008 року, як отримувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 30.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок пенсії « перехід на інший вид пенсії», яка передана на розгляд за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. При розгляді матеріалів пенсійної справи та документів долучених до заяви від 30.07.2025 року встановлено, що заявниця надала Акт від 29.07.2025 року, складений на підставі показань свідків про спільне проживання померлого годувальника із заявницею за однією адресою з 1992 року по 25.09.2025 року, хоча згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому зазначений Акт відповідно до п. 2.11 та п. 2.22 Порядку № 22-1, не є документом, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника; та відповідно за заявою ОСОБА_1 06.08.2025 прийнято рішення про відмову в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала, з наведених в ній підстав, та просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Ліфшшиць З.О., заяву підтримала, з наведених в ній підстав, та просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 при доведенні зазначеного факту іншими доказами, та просила врахувати обставини, наведені в їх письмових поясненнях, зазначивши також, що наведена помилка у Акті, наданому заявником, викликала сумніви та призвела до відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перехід на інший вид пенсії.
Заслухавши показання заявниці, свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.11.1976 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-6), та з 22.05.1992 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає відомостям, внесеним до паспорту громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 , з 19.03.1993 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31-32); зазначена адреса реєстрації ОСОБА_2 також зазначена в Пенсійній справі, заведеній на його ім'я (а.с.28-59).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 25.07.2025 року Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.7).
29.07.2025 року був складений Акт, відповідно до якого ОСОБА_2 з 1992 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_1 , вели спільний побут. Зазначений акт був складений сусідами: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та затверджений головою ОСББ «Уфимська 11А». Разом з цим, зазначений Акт, містить неточність в зазначені періоду спільного проживання, а саме зазначено про спільне проживання до 25.09.2025 року, хоча ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.63).
Акт аналогічного змісту, та вже без наведених неточностей, був повторно складений та підписаний сусідами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.9).
29.07.2025 року за підписами сусідив: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та голови ОСББ «Уфимська 11А» складено Довідка, відповідно до якої, ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 (а.с.10).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що він з 2022 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим був знайомий з подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживали в сусідньому під'їзді, яких до дня смерті ОСОБА_2 , бачив майже щодня, бо вони люди пенсійного віку, та постійно були разом.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що вона з 2022 року проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим знайома з подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживали в сусідній квартирі. До дня смерті ОСОБА_2 постійно проживав в зазначеній квартирі, подружжя весь час були разом, один про одного піклувались, разом приходили в гості на свята.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що він з 2002 року проживає за адресою: АДРЕСА_5 , у зв'язку з чим був знайомий з подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживали в сусідньому під'їзді, яких до дня смерті ОСОБА_2 , бачив майже щодня, бо вони люди пенсійного віку, та постійно були разом, разом приходили в гості на свята, де ОСОБА_2 дуже тепло висловлювався про свою дружину. Він був присутній на похованні ОСОБА_2 , яке організовувала ОСОБА_1 .
Аналізуючи надані заявницею докази, суд вважає доведеним факт того, що заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 по день його смерті, та на момент смерті ОСОБА_2 вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.04.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після смерті чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулася до Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії», відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яка призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника (а.с.27).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 3 т. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника.
06.08.2025 року Рішенням начальника відділу перерахунків пенсії № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Донецькій області, ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії. В обґрунтування рішення зазначено, що наданий заявником Акт від 29.07.2025 року (а.с.63), складений на підставі показань свідків про спільне проживання померлого годувальника із заявницею за однією адресою з 1992 по 25.09.2025 року, не відповідає відомостям наведеним в свідоцтві про смерть годувальника, відповідно до якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24).
За таких підстав, суд вважає доведеним, що Заявником доведено, що зазначений факт згідно з законом породжує для неї юридичні наслідки, тобто від такого факту залежить виникнення у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту; матеріали справи не містять відомостей, що встановлення факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Що також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною в постанові від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21, в тому числі, щодо неможливості існування спору про право між фізичною особою, та в даному випадку ГУ ПФУ в Донецькій області, оскільки зазначена юридична особа, не може бути суб'єктом отримання виплат, на які претендує заявник (п.106).
Отже, суд визнає заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 6 11, 13, 17, 18, 76 - 83, 89, 263-265, 273, 293-294, 315 - 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка на день його смерті - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на момент смерті вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 09.12.2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна