Справа № 212/7619/25
2/212/4239/25
20 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковалик Марина Федорівна, до виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, про визнання права власності в порядку спадкування,
02 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковалик М.Ф., звернулася до суду з позовом до відповідача виконкому Покровської районної в місті ради, у якому просить визнати за нею право власності на 3/4 частки квартири (з яких 1/2 частка після смерті матері ОСОБА_2 та 1/4 частка після смерті батька ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,3 кв.м, житловою площею 27,5 кв.м, що належала на праві спільної сумісної власності її матері ОСОБА_2 та батьку ОСОБА_3 ; визнати за нею право власності на не витребувану 1/4 частку вказаної квартири.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що її батьки, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, в 2009 році придбали квартиру за вказаною вище адресою. В 2010 році шлюб між батьками був розірваний. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . 11 червня 2024 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй мано заповіла дочці ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцями першої черги після смерті батьків є позивач та її брат ОСОБА_4 , який на час смерті ОСОБА_2 помер, проте підтверджуючих документів у позивача немає. За життя ОСОБА_4 відмовився від своєї частки у спадщині після смерті батька на користь ОСОБА_1 . Отже, позивач після смерті матері має право в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку квартири, після смерті батька - на 1/4 частку, а також на 1/4 частку квартири, від якої відмовився ОСОБА_4 . Для оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до нотаріуса, але їй було відмовлено у видачі Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з неможливістю встановити обсяг спадкового майна, що належало спадкодавцю на момент його смерті, після смерті спадкодавця та його дружини, спадщину в різних частках прийняли різні спадкоємці. За таких обставин позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину у позасудовому порядку і вимушена звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 03 липня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24 липня 2025 року, роз'яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
24 липня 2025 року підготовче засідання відкладено на 25 вересня 2025 року за клопотанням позивача у зв'язку із неявкою її представника.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкладено підготовче засідання на 30 жовтня 2025 року у зв'язку із витребуванням доказів за клопотанням представника позивача.
30 жовтня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20 листопада 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ковалик М.Ф. до суду не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Від представника відповідача виконавчого комітету Покровської районної в місті ради Симоненко О.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просила прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням зібраних доказів по справі.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 32-34).
ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 31).
13 жовтня 2009 року ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 , придбала на підставі договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 11-14).
11 серпня 2010 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 16).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилася спадщина, та до майна померлого Новобузькою державною нотаріальною конторою Миколаївської області заведено спадкову справу № 132/2015 (а.с. 85-138).
Згідно з матеріалами спадкової справи № 132/2015 з заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 звернулися: дочка ОСОБА_1 (заява від 03.12.2015 про прийняття спадщини за законом), ОСОБА_3 (заява від 16.02.2016 про прийняття спадщини за заповітом), ОСОБА_4 (заява від 22.01.2016 про прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку у спадщині).
Державним нотаріусом Новобузької державної нотаріальної контори Миколаївської області 17.06.2016 видано ОСОБА_7 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 7/8 часток земельної ділянки площею 6,8500 га, що належала померлому; на 1/8 частку вказаної земельної ділянки спадкоємцю на обов'язкову частку - громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину видано не було і запропоновано його представнику - ОСОБА_2 надати необхідні для оформлення права на спадщину документи.
11 червня 2024 року був складений заповіт, яким ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно ОСОБА_1 , а у разі її смерті або неприйняття/відмови від спадщини - ОСОБА_8 (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла (а.с. 19).
Позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Болозенко Т.О. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої матері ОСОБА_2 (а.с. 66 зворотній бік).
Постановою приватного нотаріуса від 11 квітня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що спадкове майно було набуте померлою за час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, яке видається в разі смерті одного із подружжя/колишнього подружжя ніхто із подружжя до дня їх смерті не звертався до нотаріальної контори, відтак, невідомо чи визначалися частки між подружжям в праві спільної сумісної власності подружжя на майно та чи укладався договір щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, у зв'язку з чим неможливо встановити обсяг спадкового майна, що належало спадкодавцеві на момент смерті, отже, і видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом спадкоємиці за заповітом - ОСОБА_1 - не вбачається можливим (а.с. 143).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.
Частинами першою та другою статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частинами 1, 3 статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Аналогічна норма закріплена і в ст. 70 СК України, а саме, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, під час та після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виділяли свої частки в спільній сумісній власності на спірну квартиру, будь-які договори та домовленості до поділу майна подружжя також ними не укладалися.
Таким чином, враховуючи зазначені вище норми закону, якими презюмується рівність часток співвласників у праві спільної власності, за відсутності встановлених судом обставин на підтвердження домовленості між співвласниками щодо визначення ними інших часток, суд приходить до висновку, що до спадкового майна входить: після смерті у 2015 році ОСОБА_3 - 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 у 2024 році - 1/2 частина цієї ж квартири, яка була придбана колишнім подружжям у зареєстрованому шлюбі.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 25, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як було встановлено, за життя ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно ОСОБА_1 , отже позивач має право в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину спірної квартири, яка належала спадкодавцеві.
Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири, та за відсутності складеного спадкодавцем заповіту його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають право на спадкування за законом на 1/4 частку квартири кожний.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що ОСОБА_4 відмовився від своєї частки на користь позивачку з огляду на наступне.
17 вересня 2015 року ОСОБА_9 було складено заяву, оформлену нотаріально, в якій він доводить до відома нотаріуса, що відмовляється від спадкування від своєї частки на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 на користь його дочки ОСОБА_1 (а.с. 29).
Проте, за матеріалами спадкової справи № 132/2015 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса із нотаріально оформленою заявою від 14 грудня 2015 року про прийняття спадщини і уповноважив відповідною нотаріально засвідченою довіреністю від 29.01.2016 ОСОБА_2 прийняти спадщину та вести справи по її оформленню в його інтересах, у тому числі отримати свідоцтво про право на спадщину (а.с. 86, 133).
Отже, доводи позивача про відмову іншого спадкоємця від своєї частки у спадщині, яка залишилася після смерті батька, не знайшли свого підтвердження, оскільки більш пізньою заявою ОСОБА_10 заявив про прийняття спадщини за законом, у тому числі на обов'язкову частку.
Таким чином, частка ОСОБА_1 у спадковому майні становить 1/2 - після смерті матері, 1/4 - після смерті батька.
Позивач, яка є спадкоємцем за заповітом та за законом після померлих батьків, звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, від якої не відмовляється та бажає визнати за собою право власності на спадкове майно.
З мотивованої постанови нотаріуса вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом спадкоємиці за заповітом не вбачається можливим, оскільки неможливо встановити обсяг спадкового майна, що належало спадкодавцеві на момент смерті.
Згідно роз'яснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З урахуванням наведеного вище, з метою захисту прав позивача ОСОБА_1 як спадкоємиці першої черги після смерті батьків, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири та в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири, в іншій частині позову про визнання за нею права власності на невитребувану іншим спадкоємцем ОСОБА_4 1/4 частку квартири після смерті батька - відмовити через необґрунтованість заявленої вимоги.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 77-83, 89, 95, 211, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковалик Марина Федорівна, до виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, ЄДРПОУ 04052531, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.
Повне судове рішення складено 28 листопада 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко