Справа № 496/7143/24
Провадження № 2-о/496/103/25
03 червня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Дягилева В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її проживання з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 03.10.2010 року по 26.08.2024 року.
Свою заяву обґрунтовує тим, що 27 серпня 2024 року родина отримала Сповіщення сім?ї № 8992 від 27 серпня 2024 року № 2/2595 про те, що її чоловік, солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнятий на військову службу 17 квітня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, зник безвісті 26 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Колмаків Суджанського району Курської області Російської Федерації при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі і стримання збройної агресії. Місце знайомство заявниці з ОСОБА_2 є ПП «Тріада-1» в м. Біляївка Одеської області, де вони працювали на виробництві стаканів. Коли вони познайомилися, то заявниця була у шлюбі зі ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 у той час перебував у шлюбу з ОСОБА_2 та з якою за його словами у нього сімейного життя не склалося, у зв'язку із різними поглядами на сімейне життя. Крім того, у ОСОБА_2 від першого шлюбу, за його словами, є повнолітня донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в м. Донецьк, стосунків з батьком не підтримує. З березня 2010 року заявниці та ОСОБА_2 почали разом проживати як одна сім'я, разом виховували двох дітей заявниці, вели спільне господарство. У колі друзів та родичів завжди були разом та не приховували своїх відносин, всі навколо сприймали їх як сім'ю. Зимою 2024 року чоловік заявниці повідомив її про те, що домовився з Адвокатським бюро «Ярмоловича Олексія» щодо надання юридичних послуг із розірвання його шлюбу з ОСОБА_2 . Шлюбу між цивільним чоловіком заявниці та ОСОБА_2 було розірвано 09 вересня 2024 року заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області. Встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу із безвісно зниклим ОСОБА_2 заявниці необхідно для реалізації прав, передбачених ч. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», як члену сім?ї особи, зниклої безвісти, а саме як дружини та отримання передбачених законодавством виплат, компенсацій та пільг.
Заявниця та її представник в судове засідання не з'явилися, а представник подав до суду заяву в якій просив провести судове засідання у її відсутність.
Представник військової частини НОМЕР_1 до судового засідання не з'явився.
Представник Міністерства оборони України до судового засідання не з'явився, подав до суду клопотання про залишення заяви без розгляду та розгляд справи за його відсутності. Клопотання мотивує тим, що військова частина НОМЕР_1 має виплачувати грошове забезпечення ОСОБА_2 відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884. Військова частина НОМЕР_1 є суб'єктом правовідносин щодо виплати грошового забезпечення зниклим безвісти військовослужбовців, що рахуються у списках особового складу частини, по день виключення зі списків особового складу. Водночас звертає увагу суду, що ОСОБА_2 на момент зникнення безвісти перебував у зареєстрованому шлюбі з 11.03.2006 року, який розірвано судом 09.09.2024 року. Відтак право на отримання грошового забезпечення мала ОСОБА_2 до 09.09.2024 року, яка не залучена до участі у справі. Тобто дана обставина виключає можливість встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та утримання ОСОБА_1 . Також заявниця не вказує інформацію щодо батьків ОСОБА_2 , які мають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти. Отже, вказане свідчить про наявність спору про право на отримання грошового забезпечення ОСОБА_2 особами, визначеними п. 7 Порядку № 884. Разом з тим в матеріалах справи немає відомостей, хто звертався за отриманням належного ОСОБА_2 грошового забезпечення та чи отримують хтось із осіб грошове забезпечення.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
З матеріалів справи вбачається, що встановлення даного факту заявниці потрібно для реалізації прав, передбачених ч. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», як члену сім?ї особи, зниклої безвісти, а саме як дружини та отримання передбачених законодавством виплат, компенсацій та пільг.
Виплати, компенсації та пільги родинам безвісно зниклих військовослужбовців регулюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції на час виникнення правовідносин) та Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (в редакції на час виникнення правовідносин).
Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується щомісячно таким членам сімей безвісно зниклих військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Згідно п. 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до п. 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей
На момент зникнення безвісти ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , укладеному 11.03.2006 року. Зазначений шлюб було розірвано заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09.09.2024 року.
Враховуючи наведене, право на отримання грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виникнення правовідносин) та Порядку виплат грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (в редакції на час виникнення правовідносин) виникло у ОСОБА_2 , яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 до 09.09.2024 року.
Отже, встановлені обставини свідчать про наявність спору про право на отримання грошового забезпечення ОСОБА_2 між його дружиною ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з якою він проживав без державної реєстрації шлюбу.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 315 ЦПК України, оскільки подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, з поданої заяви вбачається спір про право, а тому вказана заява повинна розглядатись в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 258-261, 293, 315 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці її право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03 червня 2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра