ф
09 грудня 2025 року
м. Київ
справа №620/8889/24
адміністративне провадження № К/990/13107/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №620/8889/24 за позовом Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Черпак Ю.К.)
Дочірнє підприємство "БЕТА-СЕРВІС" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.05.2024 №7084/Ж10/25-01-07-00, №7085/Ж10/25-01-07-00.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025, позов задоволено частково.
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" судові витрати в розмірі 1473,71грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 змінено, викладено перший абзац його резолютивної частини в наступній редакції. «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Дочірнього підприємства «БЕТА-СЕРВІС» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.» та сплачений судовий збір у розмірі 887,51грн.». В іншій частині додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Дочірнє підприємство "БЕТА-СЕРВІС" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення суду апеляційної інстанцій у справі №620/8889/24.
Ухвалою суду від 08.12.2025 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 09.12.2025.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясував наступне.
Дочірнє підприємство "БЕТА-СЕРВІС" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.05.2024 №7084/Ж10/25-01-07-00, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на суму 1000000,00грн. та №7085/Ж10/25-01-07-00 на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 1224043,00грн.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.05.2024 №7085/Ж10/25-01-07-00 в частині завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 65186,91грн.; у решті позову відмовлено.
Представник позивача звернувся до суду про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом у цій справі, у сумі 62000,00грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 62000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважав обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, а тому, зважаючи на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 586,20 грн (65186,91 грн (частина позовних вимог, в якій задоволено позов) / 2224043,00 грн (ціна позову) * 20000,00 грн).
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, вказав, що враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору, часткове задоволення позовних вимог, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути з відповідача, колегія суддів вважає, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 5 000,00грн. Колегія суддів вважала, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, однак не вірно вирахував їх розмір, що є підставою для зміни додаткового судового рішення в цій частині.
Позивач з висновками суду апеляційної інстанції не погодився, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить постанову Шостого адміністративного апеляційного суду від 26.02.2025 у справі №620/8889/24 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «БЕТА-СЕРВІС» - задовольнити. Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 змінити, виклавши перший абзац його резолютивної частини в наступній редакції. «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н., 14000; код ЄДРПОУ ВП 44094124) на користь дочірнього підприємства «БЕТА- СЕРВІС» (вул. Київська, 11, пов. 7, м. Чернігів, Чернігівський р-н., Чернігівська обл., 14005; код ЄДРПОУ 25598903) витрати на правничу допомогу в розмірі 62000,00грн.» та сплачений судовий збір у розмірі та судовий збір у розмірі 30280,00грн.». В іншій частині додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 - залишити без змін.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не керувалися критерієм реальності витрат та критерієм розумності їхнього розміру. Враховуючи вартість позову - 2 224 043,00 грн, а також складність справи та великий обсяг доказів, які потрібно було проаналізувати для обґрунтування позиції, кількість та тривалість судових засідань, значенню вирішення справи для позивача, останній вважає, що судами першої та апеляційної інстанції невірно визначено розмір витрат на правову допомогу в суді першої інстанції. На переконання позивача, заявлена до відшкодування сума 62000,00грн є реальною, справедливою, підтвердженою матеріалами справи та такою що відповідає та рекомендаціям ради адвокатів Чернігівської області щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затвердженим 17.03.2023 рішенням №119.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З оскаржуваного судового рішення слідує, що колегія суддів, урахувала правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, про те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Апеляційний суд покликався висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи встановлено, що представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом у цій справі у сумі 62 000,00 грн., було надано копію ордеру, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги від 30.05.2024 та копію додаткової угоди № 1 від 30.05.2024, копію акту приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 30.09.2024 (том 1 арк спр 116-118, том 3 арк спр 237).
На підставі встановленого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 5000,00грн.
Відповідно до положень статті 134 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Частинами першою, сьомою, дев'ятою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу.
Необхідно відзначити, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
У касаційній скарзі підставою для зміни судового рішення позивач зазначає, що сума коштів, яку ухвали суд стягнути з відповідача є неспівмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Як зазначає позивач, суди першої та апеляційної інстанції прийняти неправильне по суті рішення, тому це також підтверджує визначення несправедливого розміру витрат на правничу допомогу.
Як вбачається, ухвалюючи постанову, колегія суддів урахувала складність справи, обсяг наданих послуг та ціну позову. Обґрунтованих доводів, що спростовують висновки суду позивач не наводить.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Крім того, у касаційній скарзі відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду щодо розподілу судових витрат, викладені у судових рішеннях, за наслідками розгляду подібних справ.
Суд вказує, посилання на практику Верховного Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки щодо оцінки того чи іншого аргументу сторони у справі, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов. Як слідує, Верховний Суд у постановах, що наводить позивач, ухвалюючи рішення, врахував встановлені обставини та надані документи у конкретній адміністративній справі.
Відтак, з урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, Верховний Суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів, що підтверджують обставини неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 345, 349, 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "БЕТА-СЕРВІС" залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі 620/8889/24, якою змінено додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
.........................
..........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду