09 грудня 2025 року
м. Київ
справа №580/3418/24
адміністративне провадження №К/990/48806/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №580/3418/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.01.2024 №215 в частині притягнення заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 позов залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.01.2024 №215 в частині притягнення заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 15.10.2025 Головне управління Національної поліції в Черкаській області через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024; касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
07.11.2025 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2025 касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник належним чином не обґрунтував підстави, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
26.11.2025 Головне управління Національної поліції в Черкаській області через підсистему «Електронний суд» вдруге подало касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №580/3418/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025, який здійснено на підставі розпорядження Заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.12.2025 №1529/0/78-25, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Жук А.В., Загороднюк А.Г.
Встановлено, що скаржником заявлено клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого зазначено, що Головне управління Національної поліції в Черкаській області подає повторно касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 з усуненням недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 20.11.2025.
Згідно з частиною третьою статті 329 України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Судом встановлено, що згідно з відомостями "КП Діловодство спеціалізованого суду" копія ухвали Верховного Суду від 20.11.2025 про повернення касаційної скарги у справі №580/3418/24, провадження №К/990/42020/25, отримана Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області 20.11.2025 о 22:07.
Повторно касаційну скаргу подано Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області до Верховного Суду 26.11.2025.
З огляду на доводи, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку, враховуючи те, що повторно касаційну скаргу подано без суттєвих затримок та зайвих зволікань, наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, в зв'язку з неналежним викладенням підстав касаційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник у тексті касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.12.2018 у справі №808/1089/17, яка є релевантною, оскільки стосується відповідальності керівника за дії підлеглого особового складу, що виразилося у неналежній організації та координації саме роботи підлеглих та свідчить про неналежне виконання функціональних обов'язків керівником.
В той же час, Верховний Суд наголошує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами;
2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено;
3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду;
4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Всупереч вищенаведеному скаржником не зазначено конкретні норми права, які на його думку, застосовані судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, у взаємозв'язку з посиланням на конкретні постанови Верховного Суду, що дозволило б суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування таких норм права у конкретній справі.
Поряд з цим Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення норми права та постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.
У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, яку на думку скаржника, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Водночас, Суд зазначає, що таке формальне посилання на постанову Верховного Суду (зокрема, і цитування окремих абзаців зазначеної постанови), не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявником не сформовано чіткого переліку норм права, висновку Верховного Суду щодо застосування яких не ураховано судом апеляційної інстанції.
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстави касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання скарги в новій редакції з доказами направлення її копії іншим учасникам справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248, 328- 330, 332 КАС України,
Клопотання Головного управління Національної поліції в Черкаській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №580/3418/24 - задовольнити.
Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №580/3418/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду