09 грудня 2025 року
м. Київ
справа №640/15943/22
касаційне провадження № К/990/48154/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 640/15943/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліенерго Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.
З огляду на неусунення недоліків апеляційної скаргою ухвалою від 29.08.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув.
10.09.2025, тобто поза межами встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом десятиденного строку з дня вручення даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.
Ухвалою від 24.10.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд визнав наведені відповідачем обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження. При цьому суд виходив із того, що у термін з дня отримання скаржником оскаржуваного рішення суду першої інстанції по день постановлення цієї ухвали у скаржника було більш ніж достатньо часу для сплати судового збору, у тому числі і для реалізації всіх дій, що необхідні для забезпечення здійснення такої сплати.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 640/15943/22 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова