08 грудня 2025 року
м. Київ
справа №160/27283/24
адміністративне провадження №К/990/43430/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №160/27283/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення індексації йому пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796;
- зобов'язати відповідача здійснити з 02.09.2024 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 р., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 позовні вимоги задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язання здійснити ОСОБА_1 з 02.09.2024 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,197 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №160/27283/24 - залишено без змін.
23.10.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №160/27283/24.
Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2025 вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, в частині сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.10.2025 позивач надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги та квитанцію про сплату судового збору.
Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.
Перевіривши відповідність касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Вказану справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до частини четвертої статті 328 та частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що подана касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди попередніх інстанцій у вказаних правовідносинах приймають різні рішення, а також зазначає, що вказана справа має для нього виняткове значення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами підпунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, у постанові від 27.01.20205 у справі №200/422/24, у постанові від 28.01.2025 у справі №400/4663/24 та у постанові від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, крім того, позивач посилається на порушенням норм процесуального права.
Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №160/27283/24.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/27283/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
А.А. Єзеров
Судді:
Н.В. Коваленко