09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 400/5384/25
адміністративне провадження № К/990/50606/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 400/5384/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.12.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 400/5384/25.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі № 400/5384/25 та залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 і надано строк для усунення її недоліку шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення й з наданням відповідних доказів.
В межах строку встановленого ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 позивач надіслав до суду заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
02.12.2025 судом апеляційної інстанції винесено оскаржувану ухвалу, якою визнано неповажними наведені в зазначеній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник послався на обставини, пов'язані з помилковим розумінням ним змісту оскаржуваного судового рішення, тривалими безперервними зверненнями з метою його роз'яснення та виконання, а також ігноруванням апеляційним судом його доводів під час судового контролю.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б перешкоджали подати належним чином оформлену апеляційну скаргу вчасно, а обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не свідчать про його пропуск з поважних причин, оскільки вони ґрунтуються виключно на суб'єктивному розумінні позивачем змісту оскаржуваного судового рішення та власних припущеннях щодо порядку його виконання, що в своїй сукупності не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання причин пропуску процесуального строку поважними та не підтверджує наявності об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, що в свою чергу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 400/5384/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду