09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 320/60662/24
адміністративне провадження № К/990/48493/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі № 320/60662/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГРУП» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 116756240202 від 15 жовтня 2024 року про нарахування штрафних санкцій за невірно визначену ознаку доходу в сумі 1 020,00 грн,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 116699240202 від 15 жовтня 2024 рок про збільшення грошового зобов'язання з військового збору в сумі 59 825,94 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 14 956,49 грн,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 116759240202 від 15 жовтня 2024 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 717 911,28 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 179 477,82 грн,
- вимогу Головного управління ДПС у м. Києві за № 116709240202 від 15 жовтня 2024 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від в сумі 862 615,82 грн,
- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 116752240202 від 15 жовтня 2024 року про застосування штрафних санкцій в сумі 236 570,95 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено.
На вказане рішення суду відповідач 16 вересня 2025 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини другої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач уже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2025 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
24 листопада 2025 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі № 320/60662/24.
Під час перевірки повторно поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в касаційній скарзі не викладено передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Суд уже звертав увагу скаржника на те, що положеннями частини четвертої статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Положення статті 330 КАС України встановлюють вимоги до форми та змісту касаційної скарги.
Згідно з частиною другою цієї статті, у касаційній скарзі мають бути зазначені:
- підстави подання скарги з визначенням відповідних підстав, передбачених статтею 328 КАС України (пункт 4);
- обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного судового рішення (абзац четвертий).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права або неправильність її (їх) застосування. У скарзі мають бути зазначені конкретні порушення, які, на думку скаржника, є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), а також наведені аргументи на підтвердження цієї позиції.
У касаційній скарзі не викладено передбачених абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень. Скаржник чітко не зазначив, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, та не навів відповідних посилань на норми права.
Доводи касаційної скарги знову зводяться до незгоди скаржника з оскаржуваним судовим рішенням по суті спору.
Скаржником не спростовано правильність застосування судом апеляційної інстанції частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга прокурора або суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень не був повідомлений про розгляд справи або не був залучений до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Таким чином, звертаючись до суду з повторною касаційною скаргою, скаржник не усунув недоліків, на які вже було вказано Верховним Судом.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі № 320/60662/24 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов