Справа № 161/23554/25 Провадження №11-сс/802/652/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025030000000413 від 01.05.2025 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави,
Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Своє клопотання мотивував тим, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025030000000413 від 01.05.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, у якому 21.09.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру.
Вказує на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (десяти) років з конфіскацією майна, а тому останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії не відпали, а продовжують існувати, водночас досудове розслідування кримінального провадження на даний час не завершено та продовжено до трьох місяців, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, що потребує додаткового часу, а тому старший слідчий, за погодженням із прокурором, просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.12.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні подав письмове клопотання про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт.
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - задоволено.
Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.12.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 оскільки в силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень органу досудового розслідування і прокурора, що більш м'який запобіжний захід - домашній арешт зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт, слід відмовити.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вважає, що слідчий та прокурор не довели наявність обґрунтованої підозри та ризики передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу. Вказує на те, що судом не враховано належним чином дані про особу ОСОБА_8 , які містяться в матеріалах справи.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та ухвалити нову ухвалу, обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги; пояснення підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі; прокурора, який просив апеляційну скаргу відхилити, ухвалу слідчого судді залишити без змін; пояснення слідчого; апеляційний суд доходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а метою: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному провадженні; перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором та слідчим в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а встановлені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Апеляційний суд вважає, що апелянтом не надано докази, які б свідчили про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім цього, відповідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідчий суддя вважав за недоцільне визначати розмір застави, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з чим повністю погоджується апеляційний суд.
За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника підозрюваного, апеляційний суд не вбачає.
Дані про особу підозрюваного, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності застосування відносно підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не впливають.
Матеріали кримінального провадження не містять, а також ні підозрюваним, ні його захисником не надано жодних медичних документів, які підтверджували б неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, не виявлено.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: