09 грудня 2025 року
м. Київ
справа №302/960/24
адміністративне провадження № К/990/48561/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,
суддів - Білак М. В., Смоковича М. І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2025 року у справі № 302/960/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в с. Пилипець Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки CHRYSLER з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп?яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2025 року апеляційну скаргу захисника-адвоката Белли В.М. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП залишено без змін.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 17 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції у справі № 302/960/24 та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2025 року, та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у цій справі.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Верховним Судом установлено та підтверджено даними бази «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» наступне.
Так, Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2025 року (провадження № К/990/28527/25) відмовив у відкритті касаційного провадження за правилами адміністративного судочинства за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З огляду на наявність ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на ці самі судові рішення, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Варто зазначити, що вищенаведена норма процесуального закону визначає імперативний обов'язок суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за наявності постановленої у відповідній адміністративній справі ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Законодавець, установивши такі процесуальні правила, обмежив можливість суду касаційної інстанції повертатись до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, за скаргою якої вже відмовлено у відкритті касаційного провадження на це саме судове рішення. Ці правила є чіткими, а процесуальне законодавство не містить виключень щодо їх застосування.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Окрім іншого, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд не вирішує.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 травня 2025 року у справі № 302/960/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк
Судді М. В. Білак
М. І. Смокович