08 грудня 2025 року
м. Київ
справа №300/3851/25
адміністративне провадження №К/990/49254/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі №300/3851/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.03.2022 по 13.01.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 26.03.2022 по 13.01.2023 з врахуванням посадового окладу і окладу за військове звання, які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та премію, з врахуванням посадового окладу і окладу за військове звання за період з 26.03.2022 по 13.01.2023, які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 17.01.2023 по 19.05.2023 (включно) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 17.01.2023 по 19.05.2023 (включно) з врахуванням посадового окладу і окладу за військове звання, які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премію, компенсацію щорічної основної відпустки, одноразову грошову допомогу, з врахуванням посадового окладу і окладу за військове звання за період з 17.01.2023 по 19.05.2023 (включно), які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
28.11.2025 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі №300/3851/25.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025, Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
З аналізу вищенаведеної норми права вбачається, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 не переглядалось, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025, Суд виходить із такого.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 2422,40 грн.
Разом з тим, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване метою збереження фінансових ресурсів Міністерства оборони України спрямованих на першочергове фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході захисту суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканності, протистоянні збройній агресії російської федерації.
Перевіривши указане клопотання, Суд зазначає таке.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб'єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи те, що суб'єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансування, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, належні обґрунтування підстав про звільнення від сплати судового збору відсутні, відповідні докази не надано.
За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору.
Разом з цим Верховний Суд звертає увагу скаржника, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 30.10.2025, зазначив, що станом на 30.10.2025 недоліки апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 не усунула.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі заявник не зазначає в чому полягає порушення судами норм процесуального права, а лише зазначає про свою незгоду із ухваленим процесуальним рішенням суду апеляційної інстанції.
Отже, відповідач не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає порушення норм процесуального права, яку допустив, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 30.10.2025 про повернення апеляційної скарги, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: 1) надання касаційної скарги в новій редакції, в якій мають бути викладені обґрунтування щодо яких порушень припустився суд апеляційної інстанції, та які норми процесуального права неправильно ним застосовані, 2) надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328- 330, 332, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №300/3851/25.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду