08 грудня 2025 року
м. Київ
справа №500/7740/24
адміністративне провадження №К/990/50229/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідчач, ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому з урахуванням уточнюючої позовної заяви просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 24.06.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(II)/2021, а саме згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 24.06.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(II)/2021, а саме згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 24.06.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № l-p(II)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02.07.2025 ГУ ПФУ в Тернопільській області звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 виплачується пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Одночасно позивачу встановлено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, що належить до категорії 3 (ліквідатор), яка виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (зі змінами) у розмірі 113,88 грн. Після набрання законної сили рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №500/7740/24, Управлінню стала відома обставина, яка є істотною та не була встановлена судом, на час розгляду справи а саме те, що позивачу виплачується пенсія по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що зазначена обставина є істотною та має значення для справи, а також і те, що така обставина на була і не могла бути відома як позивачу так і заявнику - відповідачу у справі. На підтвердження подає суду виписку з акта огляду МСЕК від 12.06.07 та перерахунок пенсії позивача, що проведений 26.02.2025 станом на 01.03.2025.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №500/7740/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання та для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду про перегляд за нововиявленими обставинами від 06.08.2025 скасовано та в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 21.02.2025 у справі №500/7740/24 - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 залишити в силі, а також просить зупинити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Щодо строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції прийнята 01.10.2025, та повний текст судового рішення складено 07.10.2025.
З огляду на викладене, останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення є 06.11.2025.
Вперше касаційну скаргу скаржником подано до суду касаційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 12.11.2025 касаційну скаргу повернуто.
Вдруге, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції за допомогою поштових засобів «Укрпошта» 25.11.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Зазначене дає підстави вважати, що скаржником подано касаційну скаргу з порушенням встановленого для строку на касаційне оскарження з урахуванням вимог статті 329 КАС України.
Одночасно з касаційною скаргою скаржником подану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій скаржник просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу ним подано до суду касаційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України, однак ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу повернуто, а відтак пенсійний орган має право на повторне звернення із касаційною скаргою.
За таких обставин скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено ним з поважних причин та просить поновити цей строк.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Також Суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведені скаржником підстави для поновлення строку не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Одночасно з цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ній причини пропуску строку неповажними.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №500/7740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати:
- заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді М.І. Гриців
Л.В. Тацій