Іменем України
08 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/521/25
адміністративне провадження № П/990/521/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Гриціва М.І., Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу № 990/521/25
за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
24.10.2025 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), у якій позивач просить:
визнати дії ВРП у вигляді надання відповіді судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 від 16.09.2025 №18358/0/9-25 за підписом голови ВРП, відповідно до якої ухвала Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.08.2025 "Про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 " не підлягає оскарженню до ВРП - протиправними;
зобов'язати ВРП розглянути скаргу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 від 05.09.2025 на ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.08.2025 "Про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ".
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 27.08.2025 Друга Дисциплінарна палата ВРП постановила ухвалу № 838/0/15-25 «Про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ». на підставі пункту 13.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, згідно якого дисциплінарне провадження закривається ухвалою Дисциплінарної палати, якщо підстави, передбачені частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» були встановлені після відкриття провадження.
При цьому, на переконання позивача, у рішенні Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.08.2025 викладено висновок про встановлення факту порушення суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 присяги судді, внаслідок чого він підлягає звільненню з посади.
З викладенням такого висновку в ухвалі про закриття дисциплінарного провадження позивач не погоджується, вказуючи на порушення як процедури відкриття дисциплінарного провадження (з порушенням встановлених термінів, встановленого Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламентом Вищої ради правосуддя порядку здійснення дисциплінарного провадження), так і вирішення питання про закриття, при якому, без розгляду дисциплінарної справи по суті та перевірки фактичних обставин, ВРП, на переконання позивача, дійшла протиправних висновків про порушення суддею присяги. Крім іншого позивач також покликається на порушення, допущені відповідачем при вирішенні його заяви про відвід доповідача - слена Дисциплінарної палати.
Позивач вважає такі висновки протиправними і такими, що порушують його права на об'єктивний та справедливий розгляд скарги та позбавляють права на захист, що виражається у відсутності права на оскарження вказаної ухвали про закриття дисциплінарного провадження.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 оскаржив рішення у формі ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 27.08.2025 до Вищої ради правосуддя.
Листом від 16.09.2025 за № 18358/0/9-25 ВРП за підписом Голови ВРП позивача повідомлено про те, що згідно з приписами частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ухвала про закриття дисциплінарного провадження не оскаржується.
Позивач зазначає, що надана йому відповідь від 16.09.2025 про те, що ухвала Другої Дисциплінарної палати ВРП не оскаржується, є протиправною та не є рішенням Вищої ради правосуддя, тому підлягає безумовному скасуванню, скарга відноситься до розгляду виключно Вищою радою правосуддя, яку необхідно зобов'язати її розглянути.
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2025 відкрито провадження у вказаній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
До Верховного Суду надійшов відзив ВРП на позов ОСОБА_1 , у якому відповідач заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позов покликається на те, що ухвала про закриття дисциплінарного провадження, постановлена відповідно до пункту 13.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, не може бути оскаржена, оскільки закон не передбачає можливості її перегляду, а за аналогією до статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вона є остаточним процесуальним рішенням дисциплінарного органу.
Незважаючи на те, що ухвала про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 не оскаржується, позивач подав до Вищої ради правосуддя скаргу на зазначену ухвалу (вх. № 3426/0/6-25 від 05.09.2025), у якій висловив незгоду з висновками Другої Дисциплінарної палати та просив скасувати ухвалу в частині її мотивів, зокрема щодо: встановлених під час розгляду дисциплінарної справи фактичних обставин; оцінки дій судді щодо порушення основоположних прав і свобод; дотримання принципу пропорційності при застосуванні заходів забезпечення позову; кваліфікації дій судді.
Вища рада правосуддя листом від 16.09.2025 № 18358/0/9-25 надала відповідь, у якій повідомила, що ухвала про закриття дисциплінарного провадження не може бути оскаржена.
Відповідач зауважує, що, надавши позивачу обґрунтовану відповідь, ВРП діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, Суд встановив таке.
21.03.2024 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 на дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 (вх. № Ж-1681/1/7-24) під час здійснення правосуддя у справі № 2318/1249/2012 за позовом голови Вищої ради юстиції Колесниченка В. М. до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21.03.2024 дисциплінарну скаргу ОСОБА_2 передано для проведення попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_3 .
Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 11.12.2024 № 3602/2дп/15-24 відкрила стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 дисциплінарну справу за наявними в діях судді ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
За результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи щодо судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 склав висновок, у якому запропонував відмовити у притягненні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.
Дослідивши матеріали справи № 2318/1249/2012, рішення ЄСПЛ у справі «Жвавий проти України» («Zhvavyy v. Ukraine», заява № 6781/13), постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 2318/1249/2012, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що хоча встановлені обставини переконливо свідчать про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, що порочить звання судді, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 закінчився.
Згідно пункту 2 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо закінчився встановлений законом строк для застосування до судді дисциплінарного стягнення.
Пунктом 13.17. Регламенту Вищої ради правосуддя встановлено, що якщо підстави, передбачені частиною першою статті 44 і частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», були встановлені після відкриття дисциплінарної справи, таке дисциплінарне провадження закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу.
Таким чином, Регламент прямо передбачає можливість закриття дисциплінарного провадження у випадках, коли підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відсутні або виявлено обставини, що унеможливлюють продовження провадження
Ураховуючи вказані вище обставини, та клопотання судді ОСОБА_1 , Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарне провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Ухвалою від 27.08.2025 № 838/0/15-25 Друга Дисциплінарна палата ВРП закрила дисциплінарне провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10.09.2025 за № 1902/2дп/15-25 Друга Дисциплінарна палата ВРП виправила описку в ухвалі від 27.08.2025 шляхом заміни номеру з 838/0/15-25 на 1801/2дп/15-25.
ОСОБА_1 подав до ВРП скаргу на зазначену ухвалу (вх. № 3426/0/6-25 від 05.09.2025), у якій висловив незгоду з висновками Другої Дисциплінарної палати та просив скасувати ухвалу в частині її мотивів, зокрема щодо: встановлених під час розгляду дисциплінарної справи фактичних обставин; оцінки дій судді щодо порушення основоположних прав і свобод; дотримання принципу пропорційності при застосуванні заходів забезпечення позову; кваліфікації дій судді.
Вища рада правосуддя листом від 16.09.2025 № 18358/0/9-25 за підписом Голови ВРП надала відповідь, у якій повідомила, що ухвала про закриття дисциплінарного провадження не може бути оскаржена.
Не погодившись із зазначеною відповіддю Вищої ради правосуддя та вважаючи дії ВРП протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Суду з цим позовом.
Суд перевірив наведені у позові і у відзиві на нього доводи, дійшов висновку про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя.
Повноваження, статус, порядок діяльності та засади організації ВРП визначаються Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон України № 1402-VIII) і Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII).
Згідно із частиною другою статті 2 Закону № 1798-VIII ВРП затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.
Процедурні питання здійснення Вищою радою правосуддя повноважень урегульовано Регламентом ВРП, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (зі змінами) (далі - Регламент).
Відповідно до статті 3 Закону України № 1798-VIII ВРП забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді та утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів - Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України № 1402-VІІІ та Законом України № 1798-VIII.
Статтею 108 Закону України № 1402-VІІІ визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України № 1798-VIII.
Відповідно до частин другої, третьої статті 26 Закону № 1798-VІІІ для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
За правилами статті 42 Закону України № 1798-VІII дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.
Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання ВРП скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України № 1402-VIII, або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи Судом встановлено, що скарга ОСОБА_2 на дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у справі № 2318/1249/2012 за позовом голови Вищої ради юстиції Колесниченка В. М. до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди передана у порядку автоматизованого розподілу для проведення попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 .
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 11.12.2024 № 3602/2дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 .
Водночас, за результатами дослідження матеріалів справи дисциплінарного провадження, встановлено, що закінчився встановлений законом строк для застосування до судді дисциплінарного стягнення.
Згідно пункту 2 частини першої статті 45 Закону 1798-VIII у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо закінчився встановлений законом строк для застосування до судді дисциплінарного стягнення.
Пунктом 13.17 Регламенту встановлено, що якщо підстави, передбачені частиною першою статті 44 і частиною першою статті 45 Закону 1798-VIII, були встановлені після відкриття дисциплінарної справи, таке дисциплінарне провадження закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу.
З посиланням на положення статей 44, 45 Закону 1798-VIII та пункт 13.17 Регламенту, Дисциплінарна палата постановила ухвалу про закриття дисциплінарного провадження, вказавши, що це рішення не може бути оскаржене.
Частиною першою статті 111 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддя може оскаржити рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав та в порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Своєю чергою, стаття 51 Закону № 1798-VIII передбачає можливість оскарження рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Так, відповідно до частини першої статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Крім того, щодо визначення поняття рішення у дисциплінарній справі, Суд враховує, що з огляду на приписи частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII, за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
У цій справі йдеться про оскарження дій при наданні відповіді ВРП, яка містить роз'яснення (повідомлення) щодо можливості оскарження шляхом подання скарги до ВРП рішення, яким закрито дисциплінарне провадження.
Колегія суддів враховує, що ухвала про закриття дисциплінарного провадження, зі скаргою на яку звернувся ОСОБА_1 , постановлена з підстав, передбачених положенням частини першої статті 45 Закону № 1798-VIII та з урахуванням пункту 13.17 Регламенту.
Пунктом 13.17 Регламенту передбачено, що, якщо підстави, передбачені частини першої статті 45 Закону № 1798-VIII були встановлені після відкриття дисциплінарної справи, таке дисциплінарне провадження закривається.
Тобто, підстави прийняття рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження та про закриття дисциплінарного провадження (у випадку, передбаченому пунктом 13.17 Регламенту) є однаковими.
Положеннями Закону № 1798-VIII прямо визначено тільки порядок оскарження ухвали про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, але не врегульовано це питання щодо ухвали про закриття дисциплінарного провадження.
Однак, враховуючи, що ухвала про закриття дисциплінарного провадження не є рішенням у дисциплінарній справі у розумінні статті 50 Закону № 1798-VIII, підстави її прийняття ті самі, що і підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи, тому оскарження такої ухвали шляхом звернення із скаргою до ВРП чинним законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ВРП, надаючи відповідь на скаргу ОСОБА_1 , правомірно роз'яснила позивачу, що ухвала про закриття дисциплінарного провадження не оскаржується.
Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що спірним у цій справі є питання правомірності дій ВРП при наданні відповіді щодо оскарження ухвали про закриття дисциплінарного провадження шляхом подання скарги до ВРП.
Ухвала Дисциплінарної палати про закриття дисциплінарного провадження не є предметом оскарження у межах цієї справи, через що доводам щодо незгоди з цим рішенням, процедурі вирішення його прийняття, Суд оцінки не надає.
Відтак за встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідач при наданні відповіді діяв правомірно, а позовна вимога про зобов'язання розглянути скаргу є похідною, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Л. В. Тацій
Судді В. М. Бевзенко
М. І. Гриців
С. Г. Стеценко
В. М. Шарапа
Повний текст рішення складено 08.12.2025