Єдиний унікальний номер 341/1962/25
Номер провадження 3/341/359/25
09 грудня 2025 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., розглянув справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
установив
ОСОБА_1 вчинив порушення ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за наступних встановлених суддею обставин.
13.11.2025 близько 15 години 50 хвилин у місті Бурштині по вул. Степана Бандери, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, н. з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot 2008, н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Автомобілі отримали технічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, 13.11.2025 близько 15 години 50 хвилин у місті Бурштині по вул. Степана Бандери, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Алкофор 507», результат огляду 2,44 %, тест № 00109.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 09.12.2025 з викликом особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, шляхом надсилання повістки за місцем проживання особи. Поштове відправлення повернулося до суду без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. При цьому відповідну адресу місця проживання ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що зафіксовано на відеозаписі.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відомості про час розгляду цієї справи оприлюднено на офіційному сайті Галицького районного суду Івано-Франківської області, який є загальнодоступним.
Крім того, на долученому до справи відеозаписі зафіксовано про те, як працівник поліції повідомляє особу про місце розгляду справи, вручає водію примірники протоколів із зазначенням місця розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
ОСОБА_1 до суду не надіслав доказів (підтвердження) того, що він не має можливості взяти участь у розгляді справи 09.12.2025. Жодних дій, спрямованих на участь у розгляді справи не вчиняв.
Правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, а також те, що є дані про повідомлення особи про розгляд справи у визначеному законодавством порядку, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суддя вважає за можливе справу розглядати без його участі.
При цьому суддя враховує, що у випадку незгоди з рішенням у цій справі, особа не позбавлена можливості надати власні пояснення, заперечення на протокол, докази у справі на стадії апеляційного перегляду справи.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, дослідженим доказам, суддя виходить з такого.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає в порушені учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення пунктів 2.3 «б», 12.1, 13.1 ПДР України.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Суддя на виконання вимог ст. 278 КУпАП констатує недоліки протоколу про адміністративне правопорушення в частині здійснення кваліфікації діяння особи за п. 12.1 ПДР України, з огляду на таке.
Згідно з положеннями пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Стосовно порушення вказаного пункту ПДР України суддя зазначає про те, що оцінка дій водія на відповідність приписам цього пункту залежить від конкретних дій водія щодо вибору швидкості руху та прийомів керування автомобілем під час руху в конкретних дорожніх умовах, коли лише односторонні дії водія, пов'язані із не обранням безпечної швидкості руху, призвели до виникнення ДТП (виїзд за межі дороги, втрата керованості тощо).
Будь-які докази того, що ОСОБА_1 в установлених межах безпечної швидкості руху втратив керованість автомобілем у справі відсутні. Також, відсутні дані у протоколі в частині опису об'єктивної сторони щодо порушення водієм п. 12.1 ПДР України.
Зважаючи на те, що ДТП у справі, яка розглядається, мала місце не через втрату керованості автомобілем з боку ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про відсутність у діях особи порушення саме пункту 12.1 ПДР України.
Таким чином, кваліфікація дій особи щодо порушення пунктів 12.1 ПДР України працівником поліції здійснена неправильно.
Підсумовуючи викладене, суддя не встановив порушення з боку ОСОБА_1 вимог пункту 12.1 ПДР України.
Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно з п. 1.10 ПДР України безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Винуватісь ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вчиненому за вище викладених обставин, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені суддею з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 ЕПР 1 №512074, де зафіксовано час, місце, обставини та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, особисті дані правопорушника, його підписи;
- схемі місця ДТП, де відображено зіткнення автомобілів під час зустрічного роз'їзду на повороті на смузі руху автомобіля потерпілого ОСОБА_2 ;
- рапорті поліції;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 , в яких він підтверджує факт зіткнення його автомобіля з автомобілем Пежо, своє перебування у стані алкогольного сп'яніння;
- фотознімках наслідків ДТП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Також, дослідивши матеріали справи і надавши їм правову оцінку, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена належними і допустимими доказами, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ЕПР1 № 512111, де відображено час, місце, суть порушення, а також дані порушника, підпис про отримання примірника протоколу, ознайомлення з місцем розгляду справи;
- акті огляду з результатом 2,44% і підписом водія про згоду з результатом огляду;
- роздруківці результату огляду на стан алкогольного сп'яніння спеціальним технічним засобом «Алкофор 507», показник становить 2,44 %, що підтверджує перебування особи у стані алкогольного сп'яніння;
- копії свідоцтва про повірку спеціального технічного засобу, чинного до 21.05.2026, відповідно до якого використаний прилад відповідає установленим вимогам;
- направленні на перевірку;
- рапорті працівника поліції;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 , в яких він підтверджує факт зіткнення його автомобіля з автомобілем Пежо, своє перебування у стані алкогольного сп'яніння
- відеозаписах працівників патрульної поліції, з яких установлено наступне.
Працівники поліції здійснюють документування ДТП і складають протокол за ст. 124 КУпАП. На записі з бодікамери поліцейського відображено, як особу запитали чи вживав алкогольні напої. ОСОБА_1 відповів, що вживав алкогольні напої. Їде додому. Працівники поліції провели огляд на встановлення наявності/відсутності стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного пристрою. ОСОБА_1 проти огляду не заперечував. Після продуву приладу показник становив 2,44 %. Також, на відео зафіксовано роз'яснення особі прав та обов'язків, роз'яснення суті порушення, зачитування змісту протоколу, повідомлення про місце розгляду справи.
Указані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З огляду на те, що особа керувала ТЗ з явними ознаками алкогольного сп'яніння, погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, з результатами огляду на місці погодилась, суддя зазначає про дотримання поліцейськими визначеного у статті 266 КУпАП порядку проведення огляду.
Підсумовуючи усе викладене вище, вважаю, що наявними у справі доказами доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.
Водночас ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, та не спростував його вчинення.
Таким чином, вважаю, що наявними у справі доказами доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі оцінки усіх встановлених обставин у комплексі та взаємозв'язку доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ураховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 36 КУпАП при одночасному розгляді декількох правопорушень, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених, суддя вважає, що застосування заходу у вигляді накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування ТЗ на строк один рік є достатнім та необхідним для виховання ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,0 грн.
Керуючись статтями 36, 124, 130, 251, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
- за статтею 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 0 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ