Справа № 196/1171/25
№ провадження 2-др/196/8/25
(додаткове)
08 грудня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ключенкової Христини Владиславівни про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання стягнення судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги у цивільній справі №196/1171/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано 21 липня 2021 року Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), за актовим записом №140, розірвано. Залишено малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживати разом з матір'ю - ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути позивачці ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 )50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., сплачений згідно квитанції №3ZLT-6USF-L87E від 30.09.2025. Стягнути із ОСОБА_2 , рнокпп - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , рнокпп - НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
27 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ключенкової Х.В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №196/1171/25 про стягнення на підставі ст. ст. 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою судді від 28.11.2025 р. призначено заяву до розгляду в судове засідання з викликом учасників справи (а.с. 51).
03.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ключенкової Х.В. надійшла заява про розгляд поданої заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу без участі позивачки та її представника. Вказану заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити (а.с.54-56).
Відповідач ОСОБА_2 всудове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд заяви представника позивачки про ухвалення у справі додаткового рішення у його відсутність, просить у задоволенні вимоги про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачкою, відмовити повністю (а.с.53).
Вивчивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішення після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).
Частиною першою ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до змісту позовної заяви представником позивачки було зазначено, що на дату подання позову позивачка очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5 000,00 грн., яку просять стягнути з відповідача, та повідомлено, що остаточні докази витрат на професійну правову допомогу будуть надані позивачкою протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.1-8).
Після розгляду справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду представником позивачки було подано до суду 27.11.2025 р. через систему «Електронний суд» докази із зазначенням суми витрат та описом наданих послуг, а саме Акт №1 від 30.09.2025 року до договору про надання правової допомоги №539 від 29 вересня 2025 року (а.с. 40).
Як вбачається з матеріалів справи, 29вересня 2025р. між позивачкою ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Ключенкової Христини" в особі керуючої бюро адвокатом Ключенковою Х.В. було укладено договір №539 про надання правової допомоги (а.с.42-47).
29 вересня 2025р. між позивачкою ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Ключенкової Христини" в особі керуючої бюро адвокатом Ключенковою Х.В. було укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №539 від 29 вересня 2025р., відповідно до якої визначено опис робіт, вартість послуг та умови оплати послуг адвоката (а.с. 48).
Відповідно до п.п.1-3 Додаткової угоди, адвокат зобов'язується скласти (написати, належно оформити) та подати до Царичанського районного суду Дніпропетровської області від імені Клієнта позовну заяву про розірвання шлюбу та залишення проживання дитини разом із матір'ю. Вартість послуг (гонорар) за складання та подання позовної заяви становить 5 000,00 грн. Оплата послуг, зазначена у п.2 Додаткової угоди, здійснюється протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку на оплату послуг.
Згідно з п.п.3.6, 3.9 Договору про надання правової допомоги №539 від 29 вересня 2025р., факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката.
На виконання умов Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 29 вересня 2025 року позивачкою було сплачено 5 000,00 грн., що підтверджується актом №1 наданих послуг від 30.09.2025, підписаний Чехлатою К.О. та адвокатом Ключенковою Х.В., довідкою №1 від 30.09.2025 (а.с.40, 41).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачкою ОСОБА_1 послуг адвоката Ключенкової Х.В.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з такого.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих адвокатом доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність щодо предмета спору, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Так, розглядаючи надані представником позивачки докази понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. не відповідає принципу справедливості, є завищеним щодо іншої сторони, оскільки такі витрати не співрозмірні з обсягом і змістом наданих послуг та є неспівмірними з огляду на складність справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, значення справи для сторін та принципу пропорційності.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає, що заявлені представником позивачки витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, та обсягом фактично наданих адвокатом юридичних послуг, враховуючи необхідний час, який може бути витрачений адвокатом на опрацювання спірних правовідносин та розумну необхідність витрат для вказаної справи.
При цьому, суд враховує, що дана справа відноситься до малозначних, практика розгляду зазначених справ є сталою, та складення даної позовної заяви не потребувало від адвоката значного аналізу документів або нормативної бази.
Більш того, суд зауважує, що відповідно до змісту самої позовної заяви зазначено про відсутність заперечень з боку відповідача про місце проживання дитини.
Таким чином, враховуючи категорію справи, те, що існує усталена практика по такій категорії, яка не потребує докладання значних зусиль для вивчення правовідносин сторін по справі, характер виконаної представником позивачки роботи, її доцільність і об'єм, співмірність витрат на правничу допомогу з обсягом і змістом наданої адвокатом правничої допомоги, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника позивачки про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката і визначити розмір у сумі 2 500 грн., який є співмірним з обсягом і змістом наданих послуг, відповідає критерію розумності та справедливості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 260, 261, 270, 352 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ключенкової Христини Владиславівни про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання стягнення судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги у цивільній справі №196/1171/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 , рнокпп - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , рнокпп - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
В решті частини заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя: Д.Г. Костюков