Справа № 212/2841/25
2/212/2235/25
09 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Яненко О.Ю., за участі позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Осняч А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в режимі відео конференції, цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Петропавлівська селищна рада Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,-
В провадженні суду перебуває цивільна справа за вказаною вище позовною заявою.
В обґрунтування вимог вказано, що на при кінці 2012 року, ОСОБА_1 почала шлюбні відносини з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цивільному шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено актовий запис № 11 та видано свідоцтво НОМЕР_1 . Спільне сімейне життя з Відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Фактично стосунки з Відповідачем припинились на при кінці 2014 року. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області, по справі № 219/9637/15-ц ухвалено рішення, яким стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2015 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 : стягнуті з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття. До вересня місяця 2021 року відповідач сплачував аліменти на дитину відповідно до вищезазначеного рішення суду. Після чого аліменти більше не надходили.. Дитина батька не бачить і він не приймає у її житті ніякої участі. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надавав не надає по цей час, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з нею, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомления, не сприятиме засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо доньки.
Ухвалою суду від 09 травня 2025 року прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася у встановленому порядку про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, сповіщення про розгляд справи на сайті судової владі, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України. Відповідача на позов до суду не подав, будь-яких клопотань або заяв до суду не надходило.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради у судове засіданні не прибули, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник третьої особи Петропавлівської селищної ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених у рішенні Петропавлівської селищна рада від 11.06.2025 року №1034 щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, приходить до наступного.
У відповідності до ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено актовий запис № 11 та видано свідоцтво Серії НОМЕР_2 , відповідно до ст.126 СК України.
Стосунки з Відповідачем припинились з 2014 року. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області, по справі № 219/9637/15-ц ухвалено рішення, яким стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2015 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 : стягнуті з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття.
До вересня місяця 2021 року відповідач сплачував аліменти на утримання дитини за рішенням суду. Після чого аліменти більше не надходили, та на даний час наявна заборгованість 133518,25 грн., що підтверджено довідкою Бахмутського відділом державної виконавчої служби Бахмутському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Позивач наголошує на тому, що донька ОСОБА_4 батька не бачить і він не приймає участі у її житті, матеріальної допомоги на утримання дівчинки - не надає, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з нею, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомления, не сприятиме засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
У суді малолітня ОСОБА_3 суду доповіла, що вона живе із мамою та вітчимом, який ставиться до неї як батько. Свого біологічного батька не знає та з ним не знайома, знає лише його за іменем. Він до неї не дзвонить, не приходить та вони не спілкується та просить суд позбавити батьківських прав її біологічного батька.
Судом встановлено, що донька ОСОБА_3 проживають разом з мамою та ОСОБА_5 з яким її мама ОСОБА_1 уклала шлюб 01 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_6 не проживає із донькою, реєстрації місця проживання на території України не має, відсутні дані про отримання доходів, будь яка інформації що характеризує відповідачу у суду відсутня.
Вішенням Петропавлівської селищної ради виконавчого комітету Дніпропетровської області затверджено Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, по відношенню до її дітей, оскільки вона належним чином не виконує свої батьківські обов'язки, не піклується про фізичний стан і духовний розвиток синів, не забезпечує їх необхідного харчування, не готує їх до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. (а.с. 64-65)
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначенні статтею 150 СК України.
Суд доходить до висновку, що позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо усунувся від виконання батьківських обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а ухилення батьків від виховання дітей може розцінюватись у якості підстави для позбавлення батьківських прав лише за умови їх винної поведінки та свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що батько малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 належним чином не виконує свої батьківські обов'язки, не піклується про фізичний стан і духовний розвиток доньки, не забезпечує необхідного харчування, не готує її до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, а тому в інтересах дитини доцільно позбавити батьківських прав відповідача стосовно його доньки.
За таких встановлених обставин, враховуючи права і інтереси дитини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його доньки.
Питання по судових витратах вирішити, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 164, 166, 167, 171, 180 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Петропавлівська селищна рада Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зарестрована за адресою: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , відомості про реєстрацію: відсутні, паспорт серія: НОМЕР_5 , виданий Артемівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 19 лютого 2009 року.
Третя особа: Петропавлівська селищна рада Дніпропетровської області, адреса місця знаходження: 52700, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Петропавлівка, вул. Героїв України, буд.62. СДРПОУ: 44301920.
Повне судове рішення складено та підписано 09 грудня 2025 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак