Справа № 212/13412/25
1-кп/212/1447/25
09 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Кривого Рогу клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні № 62023050030000243 від 06.07.2023 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Валове, Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, розведеного, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за контрактом, який перебував на посаді водія взводу тротитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та діяв на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.06.2021 №184, солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, солдат ОСОБА_4 в розумінні вимог ст.ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконувала завдання за призначенням на території Донецької області.
12 січня 2023 року солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на посаді водій взводу протитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 12 січня 2023 року самовільно покинув місце несення служби - місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_1 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до 13 листопада 2025 року доки самостійно не з'явився до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 94 тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки він виявив бажання проходити військову службу, та отримав відповідну письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_6 .
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Так, ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
Кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 вчинив вперше, добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, та отримав письмову згоду військової частини НОМЕР_2 про продовження військової служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 від 22.10.2025 року, капітан ОСОБА_7 не заперечує щодо подальшого проходження військової служби ОСОБА_4 , у вказаному підрозділі на посаді солдата резерву 53 резервної роти військової частини НОМЕР_2 , шпк «солдат», ВОС - 100097А.
Відповідно до довідки про судимість , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до кримінальної відповідальності за ст. 407, 408 КК України не притягувався.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби та активно сприяв розкриттю злочину, суд вважає можливим клопотання обвинуваченого задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, закривши провадження по справі.
Керуючись ч.5 ст. 401 КК України, ст. 284, 286, 288, 314, 369 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Закрити кримінальне провадження № 62023050030000243 від 06.07.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після набрання ухвалою законної сили протягом 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовій службі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_9