Номер провадження 22-з/821/165/25 Справа № 712/4521/25
про вирішення відводу судді
09 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі судді цивільної палати Василенко Л. І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Карпенко О. В. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
08 квітня 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши 03 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2025 року суддю Карпенко О. В. визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем), склад колегії суддів: Новіков О. М., Фетісова Т. Л.
17 листопада 2025 року ухвалою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
02 грудня 2025 року, до відкриття провадження у справі, на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відвід судді Карпенко О. В.
Клопотання мотивовано тим, що суддя Карпенко О. В. була визначена учасником колегії для розгляду вказаної апеляційної скарги, яка первісно була подана 18 липня 2025 року.
12 серпня 2025 року колегією у складі головуючого судді Новікова О. М., Василенко Л. І. та Карпенко О. В. вказана апеляційна скарга була повернута особі, що її подала.
Вважає, що оскільки суддя Карпенко О. В. була членом-колегії, яка 12.08.2025 прийняла ухвалу про повернення апеляційної скарги, це унеможливлює її повторну участь у розгляді тієї самої апеляційної скарги, яка подана 03 листопада 2025 року.
Враховуючи вищевикладене, та посилаючись на положення ст. ст. 35 - 36 ЦПК України, скаржник просить відвести від участі у розгляді справи № 712/4521/25 суддю Черкаського апеляційного суду Карпенко Олену Вікторівну.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Карпенко О. В. визнано необґрунтованим.
Вирішено передати вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2025 року вказану справу розподілено судді Черкаського апеляційного суду Василенко Л. І.
Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Карпенко О. В., приходжу до висновку про необхідність залишення його без задоволення.
Частиною 1 ст. 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Стаття 35 ЦПК України визначає порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи.
На ряду з цим, підстави для відводу судді визначені ст. ст. 36-37 ЦПК України.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно зі ст. 37 ЦПК України, суддя також підлягає відводу (самовідводу) за таких обставин: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції; суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Слід зазначити, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
З огляду на зміст ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим з наданням доказів неупередженості судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Отже, для підтвердження порушення суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо), не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Водночас, такі обставини повинні бути доведеними належними доказами.
Доводи Константинова К. І. про відвід судді Карпенко О. В. зводяться до посилання на процесуальні порушення колегії суддів під час постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги у даній справі, в іншому провадженні № 22-ц/821/1592/25 та незгоду із ухвалою про залишення його апеляційної скарги у даній справі, в судовому провадженні № 22-ц/821/2162/25, без руху.
Аналіз матеріалів справи показує, що Константинов К. І. не навів обґрунтованих обставин, які б свідчили про наявність підстав для задоволення відводу судді Карпенко О. В. у даній справі (судове провадження №22-ц/821/2162/25) та не відповідає меті цивільного судочинства, оскільки в основу її покладені припущення щодо необ'єктивності судді. Жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість судді Карпенко О. В. клопотання не містить.
Слід зазначити, що участь судді Карпенко О. В. у вказаній справі при розгляді апеляційної скарги, що була подана 18 липня 2025 року та 12 серпня 2025 року повернута скаржнику, не свідчить про обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді чи її заінтересованості у результаті розгляду даної справи.
Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Враховуючи викладене, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а також відсутність будь-яких, передбачених законом обставин та доказів, які б свідчили про необ'єктивність та упередженість судді Карпенко О. В. апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання Константинова К. І. про відвід судді Карпенко О. В. за наведених обставин задоволенню не підлягає.
Інших підстав, які викликають сумнів в об'єктивності чи неупередженості судді заявник не навів.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Карпенко О. В. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Людмила ВАСИЛЕНКО