Справа № 553/2016/25 Номер провадження 33/814/1124/25Головуючий у 1-й інстанції Фоміна Ю. В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
08 грудня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем - Плаксюк І.Ю.,
за участі:
захисника - адвоката Процая В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Процая В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м.Полтава від 14 листопада 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605, 60 грн. в дохід держави.
Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 12.05.2025 року, о 15.30 год., по вул.Олександра Бідного, 16, в м.Полтава, керував мотоциклом «Geon X-Road», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці за допомогою спеціального технічного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи кваліфікації дій та фактичних обставин справи, просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.
Вказує, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою. Однак, працівники поліції, в порушення норм ст.270 КпАП України, склали протокол про адміністративне правопорушення за відсутності законних представників (батьків) чи захисника неповнолітнього ОСОБА_1 , участь яких є обов'язковою.
Крім того, ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, а тому застосування щодо нього додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є неможливим.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника Процая В.М., який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Суддя місцевого суду у відповідності до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності.
Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, є правильним та ніким не оспорюється.
Доводи захисника про складення протоколу щодо ОСОБА_1 за відсутності законних представників (батьків) чи захисника неповнолітнього ОСОБА_1 , участь яких є обов'язковою, спростовуються таким.
Статтею 12 КпАП України встановлено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення досягли шістнадцятирічного віку.
Відповідно до положень ст.13 КпАП України у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст.130 КпАП України, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Приписами ст.270 КпАП України визначено, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Таким чином, з огляду на вказані положення закону, законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники) та представники мають право брати участь у справі про адміністративне правопорушення щодо неповнолітньої особи, інтереси якої вони представляють.
При цьому, норм імперативного характеру, які б вказували на обов'язкову участь (присутність) представників при складенні протоколу про адміністративного правопорушення щодо неповнолітнього, положення КпАП України не містять.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення, суддя місцевого суду допустився помилки.
Відповідно до ст.23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положеннями ч.2 ст.30 цього ж Кодексу визначено, що позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Санкція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є неповнолітньою особою.
Відповідно до довідки відділу ВАП УПП в Полтавській області від 13.05.2025 року ОСОБА_1 , згідно даних з єдиного державного реєстру транспортних засобів, посвідчення водія не отримував.
Тобто, неповнолітній ОСОБА_1 є особою, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення не була наділена спеціальним правом на керування транспортними засобами, а отже, за змістом ч.2 ст.30 КпАП України, його не можна такого права позбавити.
Залишивши поза увагою дані обставини, суддя безпідставно застосував до правопорушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
З урахуванням викладеного, вважаю, що в даному випадку до ОСОБА_1 необхідно застосувати лише основне адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України.
За наведених обставин, постанову судді необхідно змінити в частині накладення адміністративного стягнення, виключивши із резолютивної частини постанови необхідну вказівку.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Процая В.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м.Полтава від 14 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови вказівку про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.
Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, до штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
В іншій частині постанову судді залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.В. Нізельковська