Справа № 536/1304/24 Номер провадження 11-кп/814/1079/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024170540000075, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2024 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:
- за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою, строк відбування покарання встановлено обчислювати з часу затримання з 22.02.2024.
Вирішено порядок стягнення судових витрат та долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, 21.02.2024 близько 21 год до ОСОБА_7 за місцем проживання в АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_9 та став з'ясовувати з ним стосунки побутового характеру, вимагати спиртні напої, з приводу чого між ними виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_7 виник умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 в приміщенні будинку в прихожій кімнаті вказаного домоволодіння ОСОБА_7 наблизився до стоячого навпроти нього ОСОБА_9 і наніс йому один удар долонею лівої руки в область правої сторони голови, схопив обома руками за одяг спереду, виніс і викинув за межі свого домоволодіння на землю, взяв залізний лом і наніс ним останньому не менше трьох ударів в область голови і тулуба та не менше шести ударів ногами взутими у взуття в область грудної клітини та не припиняючи своїх злочинних дій, направлених на умисне вбивство потерпілого, перемістив його ногами на грунтову дорогу навпроти вказаного домоволодіння та наніс 5 ударів руками стиснутими в кулак в область голови та кинув на нього зверху з силою велосипед, спричинивши згідно висновку експерта поєднану травму грудної клітини та живота з травмою голови та правої верхньої кінцівки, яка ускладнилась травматичним шоком та по ступеню тяжкості, відносно живої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, від яких в невеликий проміжок часу настала смерть потерпілого, після чого ОСОБА_7 залишив місце скоєння злочину.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК України (виправдати) і звільнити його з під-варти в залі суду.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що вирок постановлений з неповнотою судового розгляду, висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи та призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через його суворість.
Зазначає, що висновки суду про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_7 знаходився у стані необхідної оборони, зроблені внаслідок неповного та неправильного дослідження доказів в справі.
Вказує, що відповідно до висновку експерта №209 від 23.02.2024 у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджує факт отримання обвинуваченим тілесних ушкоджень від потерпілого.
Крім того зазначає, що матеріали справи підтверджують, що потерпілий неодноразово приходив до обвинуваченого всупереч його волі, вчиняв з ним сварки, погрожував, самостійно проходив до помешкання, перебував у нетверезому стані, у зв'язку з чим вважає, що обвинувачений мав обґрунтовані підстави вважати, що така поведінка ОСОБА_9 може містити загрозу для його життя та здоров'я, а перехід до нанесення фізичних ушкоджень з боку потерпілого на адресу обвинуваченого - змусило останнього здійснювати оборону.
Вказує, що місцевий суд не зазначив, які саме конкретні обставини свідчать про те, що обвинувачений свідомо бажав смерті потерпілого та мав умисел саме на вбивство, оскільки обвинувачений підтвердив, що жодного наміру вбивати потерпілого не мав, а хотів тільки захиститись від нього після того як потерпілий перший проявив агресію та щоб він просто залишив його в спокої.
Зазначає, що місцевий суд необґрунтовано послався як на обставину, яка підтверджує намір вбивства, залишення обвинуваченим потерпілого в бездиханному стані, що суперечить матеріалам справи, оскільки, згідно висновків судово-медичних експертиз потерпілий досить тривалий час був живим, що також підтвердив допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 , показання якого взагалі, не зазначені у вироку.
Звертає увагу на те, що обвинувачений пояснив, що після останньої сутички з потерпілим, ОСОБА_9 був живим та навіть висловлював погрози в його адресу, тому підстав для виклику сусідів та надання допомоги в ОСОБА_7 не було і зазначені обставини місцевий суд помилково прийняв як доказ умислу на вбивство.
Вказує, що враховуючи факт нанесення ОСОБА_7 потерпілим тілесних ушкоджень то його дії - це необхідна оборона.
Крім того зазначає, що серед інших пом'якшуючих обставин, місцевий суд не врахував обставину щодо того, що обвинувачений активно сприяв слідству, давав показання, брав участь в слідчих експериментах, тощо.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити з підстав у ній наведених. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційних вимог захисника, а вирок суду просив залишити без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - є правильним, оскільки ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у суді належних і допустимих доказах та детально наведених у вироку, як того вимагає ст. 374 КПК України.
Доводи захисника про недоведеність вини обвинуваченого є безпідставними з огляду на наступне.
Так суд першої інстанції вказав, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується дослідженими та визнаними належними і допустимими доказами:
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , що 21.02.2024 близько 23 год вони їхали на автомобілі з ОСОБА_12 , побачили на узбіччі на вул. Степовій в с. Білецьківка чоловіка, який лежав на животі, головою вниз, поруч знаходився велосипед, вона не виходила з автомобіля, ОСОБА_12 підійшов до чоловіка і сказав, що в нього пульса немає;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , що він працює в ритуальній службі, приїхав на виклик 21.01.2024 десь після 23 год, там вже були поліція і швидка медична допомога, на узбіччі лежав ОСОБА_9 боком, ноги розкинуті в калюжі крові, побитий, брудний, ОСОБА_9 він бачив в цей день вранці, потім десь біля 17 год бачив їх з ОСОБА_7 , вони розмовляли. Він сварився з ОСОБА_7 раніше з приводу здачі запчастин на його приймальний пункт як металобрухт його співмешканкою ОСОБА_14 , просив ОСОБА_15 повернути йому запчастини, але той відмовився, і про це знав ОСОБА_9 , але він не уповноважував його розбиратися з ОСОБА_7
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , що на досудовому розслідуванні підозрюваний ОСОБА_7 повідомляв йому, що потерпілий погрожував йому ножем, він ніж не вилучав, ці слідчі дії проводив інший слідчий, при огляді трупа ОСОБА_9 ніякого ножа виявлено не було, кримінальне провадження порушувалось за ч. 2 ст.121 КК України, а після зібрання всіх доказів було перекваліфіковано на ч. 1 ст.115 КК України;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , що 22.02.2024 вночі зателефонували її чоловікові ОСОБА_18 , який працював в ритуальній службі забрати ОСОБА_9 , вона не ходила туди, ОСОБА_7 приймав металобрухт в селі, і вона йому здавала метал і за це отримувала гроші;
- показаннями в судовому засіданні експерта ОСОБА_19 , що стан алкогольного сп'яніння потерпілого не мав суттєвого впливу на настання його смерті при таких травмах, які були виявлені, травми були нанесені неодномоментно, а на протязі деякого часу, в проміжок якого він міг жити, але без свідомості, він був присутнім при проведенні слідчого експеременту, де ОСОБА_7 розповідав і показував, як він наносив тілесні ушкодження потерпілому і це відповідало висновкам обстеження трупа ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду від 22.02.2024, яким є ділянка місцевості по вул.Степовій в с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області навпроти будинку №8, що там виявлено труп ОСОБА_9 в лежачому положенні на лівій боковій поверхні тулуба, голова розташована рівно, злегка нахилена вліво, ліва рука випрямлена в ліктьовому суглобі, злегка відведена в бік, пряма - випрямлена ліктьовому суглобі розташована вздовж тулуба та злегка відведена назад, ноги зігнути в тазобедрених суглобах під прямими кутами та в колінних суглобах (а.с.86-88 т.1) та фототаблицями до нього (а.с.89-98 т.1);
- висновком експерта №132 від 11.04.2024, що на трупі ОСОБА_9 виявлені такі тілесні ушкодження:
грудної клітини та живота - множинні переломи 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11-го ребер по середньо-ключичній, паховим та лопатковим лініям справа з розривами пристінкової плеври, 10-ребер по лопатковій лінії зліва та 11-го ребра по задній пахвовій лінії зліва, з крововиливами в глибокі м'язи задньої поверхні грудної клітини; множинні розриви правої легені з крововиливами; розрив правого купола діафрагми; множинні щілинні розриви частки печінки, заочеревинна гематома справа, крововилив в брижу сліпої кишки; синці невизначеної форми на животі справа: скупчення рідкої темної крові в правій плевральній та черевних порожнинах;
голови - крововилив під тверду мозкову оболонку правої півкулі головного мозку; крововилив в м'яку мозкову оболонку в лівій тім'яно-скроневій ділянці головного мозку; дірчастий перелом лівої тім'яної кістки; перелом альвеолярного відростку верхньої щелепи; рани правої та лівої тім'яної ділянок волосистої частини голови; рана в лівій тім'яно-скроневій ділянці волосистої частини голови ; садна смугастої форми в лобній ділянці справа, лінійне садно в центральній частині лобної ділянки, садна довгастої форми в лобній ділянці зліва, біля правої очної щілини; синець з поверхневими ранами в ділянці носа; рана в лівій підочній ділянці; синці на верхній губі справа та в середній частині, синці на підборідді справа та середній частині; крововилив під слизову оболонку верхньої губи;
правої верхньої кінцівки - закритий перелом правої плечової кістки; синець довгастої форми в ділянці правового ліктьового суглобу;
синець довгастої форми на лівому плечі та лівому ліктьовому суглобі; синці невизначеної форми на тильній поверхні нижньої третини лівого передпліччя та тильній поверхні кистей;
садно довгастої форми на передній поверхні шиї справа, які утворилися не більше доби до настання смерті в невеликий проміжок часу від багатократної ударної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, являють собою поєднану травму грудної клітини та живота з травмою голови та правої верхньої кінцівки, яка ускладнилась травматичним шоком та по ступеню тяжкості, відносно живої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, і в даному випадку призвели до смерті, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок тупої поєднаної травми грудної клітини та живота з травмою голови та правої верхньої кінцівки, яка ускладнилась травматичним шоком, що в крові та сечі від трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в концентрації: в крові - 3,5 проміле, в сечі - 4,1 проміле, яка стосовно живої людини може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння (а.с.96-100 т.1),
- висновками додаткової судово-медичної експертизи № 132/1 від 12.04.2024, що виявлені на трупі ОСОБА_9 тілесні ушкодження в виді травми грудної клітини та живота у вигляді множинних переломів 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11-го ребер по середньо-ключичній, паховим та лопатковим лініям справа з розривами пристінкової плеври, 10-ребер по лопатковій лінії зліва та 11-го ребра по задній пахвовій лінії зліва, з крововиливами в глибокі м'язи задньої поверхні грудної клітини; множинних розривів правої легені з крововиливами; розривів правого купола діафрагми; множинних щілинних розривів правої частки печінки, заочеревинної гематома справа, крововилив в брижу сліпої кишки; синців невизначеної форми на животі справа, яка супроводжувалась скупченням рідкої темної крові в правій плевральній та черевних порожнинах утворились від багатократної ударної дії тупих предметів обмеженою контактуючою поверхнею в праву половину грудної клітини та живота, якими могли бути ноги людини у взутті;
крововилив під тверду мозкову оболонку правої півкулі головного мозку; рани правої та лівої тім'яної ділянок волосистої частини голови; садна смугастої форми в лобній ділянці справа утворились не менш ніж чотирикратної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею видовженої форми;
крововилив в м'яку мозкову оболонку в лівій тім'яно-скроневій ділянці головного мозку; дірчастий перелом лівої тім'яної кістки; рана в лівій тім'яно-скроневій ділянці волосистої частини голови утворились від однократної ударної дії тупого твердого перемету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути потоншений кінець металевого лому;
перелом альвеолярного відростку верхньої щелепи; синець з ранами в ділянці кінчика носа, рана в лівій підочній ділянці, синці на верхній губі справа та в середній частині, крововилив під слизову оболонку верхньої губи могли утворитись від однократної ударної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею;
закритого перелому правої плечової кістки, синця довгастої форми в ділянці правового ліктьового суглобу, утворились від дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею видовженої форми, яким міг бути стрижень металевого лома;
синця довгастої форми на лівому плечі та лівому ліктьовому суглобі, утворились від двократної ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею видовженої форми, яким міг бути стрижень металевого лома;
синців на підборідді справа та середній частині, синців невизначеної форми на тильній поверхні нижньої третини ліктьового передпліччя та тильній поверхні кистей, утворились від не менш ніж п'ятикратної ударної дії тупих твердих предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути долоні стиснуті в кулак;
лінійного садна в центральній частині лобної ділянки, садна довгастої форми в лобній ділянці зліва, біля правої очної щілини, садна довгастої форми на передній поверхні шиї справа, утворились від трикратної травмуючої дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились та які діяли під кутом до даних анатомічних ділянок; які утворились не більше доби до настання смерті в невеликий проміжок часу, який міг обчислюватися десятками хвилин; що слід вважати, що спочатку могла бути спричинена травма голови, після отримання якої потерпілий міг здійснювати активні дії, пересуватись, а потім була спричинена травма грудної клітини та живота, після отримання якої потерпілий міг жити певний проміжок часу, який міг обчислюватись не більше кількох десятків хвилин, та, малоймовірно, що потерпілий міг пересуватись; що в момент спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у вигляді травми голови останній міг знаходитись, як у вертикальному, так і в горизонтальному або близьких до них, положеннях, що в момент спричинення тілесних ушкоджень в вигляді травми грудної клітини та живота, міг знаходились в горизонтальному положенні, при цьому права бокова поверхня тулуба була доступна для нанесення ударів, що не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень у вигляді синців невизначеної форми на тильній поверхні нижньої третин лівого передпліччя та тильній поверхні кистей внаслідок захисту руками від ударів, що слід вважати, що смерть ОСОБА_9 могла настати близько 10-12 годин до моменту дослідження трупа в морзі (а.с.102-107 т.1);
- протоколом огляду від 22.02.2024 території біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 під час якого ОСОБА_7 добровільно видав металеву штикову лопату з дерев'яною ручкою, штани синього кольору зі слідами бруду, та металевий колун з резиновою рукояткою жовто-чорного кольору (а.с.114 т.1);
- протоколом обшуку від 22.02.2024 домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в будинку в кімнаті №1 на пластикових дверях виявлено РБК, в приміщення кухні на підлозі - пляшку синю об'ємом 0,5л зі слідами РБК на ній, у ванній кімнаті в пральній машині - кофту сірого кольору, на одному з рукавів якої виявлено РБК, яка зі слів ОСОБА_7 , йому належить і що вилучено: змив РБК з пластикових дверей, пляшку скляну, кофту сірого кольору і фототаблицями до нього (а.с.118-124, 126-135 т.1);
- переглянутим відео обшуку (а.с.125 т.1);
- довідкою виконавчого комітету Кам'янопотоківської сільської ради від 22.02.2024 №124/1, що житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 значиться за померлою ОСОБА_20 , зареєстрований в житловому будинку онук ОСОБА_7 (а.с.135 т.1);
- ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.02.2024 про надання слідчому СВ відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області дозволу на проведення обшуку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належного ОСОБА_20 та яке знаходиться в користуванні ОСОБА_7 з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме: відшукання та вилучення речей, змиву РБК з пластмасових дверей, пляшки скляної зі слідами РБК, кофти сірого кольору зі слідами РБК (а.с.136-137 т.1);
- заявою ОСОБА_21 (а.с.141);
- протоколом огляду від 23.02.2024 в Кременчуцькому бюро СМЕ речей, які знаходились на трупі ОСОБА_9 : носки чорного кольору, черевики коричневого кольору з застібками блискавка, труси в вертикальну смужку чорно-сірого кольору, штани кольору хакі з паском, сорочка в чорну та червону клітинку, тільняшка зі слідами РБК, кофта зі слідами РБК синього кольору з абстракціями квітів, світер коричневого кольору у світлий ромб, кофта сіро-зеленого кольору на застібці зверху зі слідами РБК, штани спортивні чорного кольору, що ці речі вилучаються, а також взято зрізи з нігтьових пластин з правої та лівої руки з трупа ОСОБА_9 та фототаблицями до нього (а.с.156-159 т.1);
- висновком експерта №349 від 23.02.2024, що кров ОСОБА_9 відноситься до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В та ізосерологічною системою АВО, що на светрі (в постанові слідчого вказаний, як кофта) сірого кольору вилученого 22.02.2024 під час невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_9 (а.с.163-164 т.1);
- висновком експерта №346 від 04.03.2024, що кров ОСОБА_9 відноситься до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В та ізосерологічною системою АВО (а.с.167 т.1);
- висновком експерта №352 від 29.02.2024, що на штанах сірого кольору та парі черевиків чорного кольору куртці, що вилучена під час особистого огляду ОСОБА_7 знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_9 (а.с.173-175 т.1);
- висновком експерта №353 від 29.02.2024, що на куртці зелено-синього кольору та кофті, що вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_7 знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_9 (а.с.175-179 т.1);
- висновком експерта №347 від 23.02.2024, що на змиві з пластикових дверей та на скляній пляшці, які взяті 22.02.2024 під час невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , знайдена кров людини, яка може походити від трупа ОСОБА_9 (а.с.185-186 т.1),
- висновком експерта №СЕ-19/117-24/3707-Д від 12.03.2024, що на поверхнях ножа, що вилучений 22.02.2024 під час огляду місця події, слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено та фототаблицями до нього (а.с.188-202 т.1);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що у ОСОБА_7 під час огляду 22.02.2024 в 12 год 20 хв ознак алкогольного сп'яніння не виявлено (а.с.234 т.1);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом проведення слідчого експерименту від 23.02.2024 за участі ОСОБА_7 , який добровільно розповів, що 20 числа біля 15 чи 16 год до нього прийшов ОСОБА_22 сказав, що хоче випити, він не дав йому горілки і той пішов, потім він з'явися на наступний день в 17 год, а телефонував в 14.30 нетверезий, зайшов в хату, вдаривши лівою ногою по дверях і вони відчинились, просив горілки, він сказав, що немає і він пішов, був хвилин 15, знову прийшов в 21 год, так само зайшов прийшов в хату, відкрив двері, каже йому давай горілку, що він приніс метал, сказав, що не має, в холодильнику є грам 150 і дав йому, він випив витягнув ніж з кишені, каже не даси горілки заріжу, при цьому ОСОБА_7 показав, як ОСОБА_23 зайшов до нього в хату, де сидів та де він знаходився, як, коли ОСОБА_23 витягнув ножа вставши з стільця, а він перекинув стілець, і той впав, став ображати його, нецензурно лаятися, погрожував фізичною розправою, підняв ніж з підлоги та сховав до своєї кишені, він взяв його за пояс та виніс з будинку та показав, куди поклав, і сам пішов до хати, почув, що він біжить ззаду на нього, обернувся, побачив в нього в руках залізяку, якою він його вдарив по голові, він утримався не впав, виніс його на вулицю і поклав подальше від подвір'я, показав куди, а потім скотив його ногами до траншеї навпроти будинку, при цьому бив ногами по нирках, по правій та лівій частинах тіла, коли той перекачувався в одного на боку на другий, той закривав обличчя руками, показав куди бив і штовхав руками, уточнив, що куди попало, бо було темно, взяв залізний лом, який стояв за парканом на вулиці, який він приніс з подвір'я, коли той вдарив його залізякою, коли бив його ломом він лежав вниз обличчям, руки держав на голові, та вдарив його кінцем лома по голові і два рази по нирках, потім кинув на нього його велосипед, який стояв під парканом та показав як, що з силою, що це продовжувалось 20-25 хв, пішов до хати десь в 21.30, через півгодини вийшов подивитись, що з ним, він був живий, дістав ніж з кишені, говорив, що буде його різати, убивати, пішов спати в 22 год ( а.с. 246 т.1);
- висновками судово-психіатричної експертизи №250 від 09.05.2024, що ОСОБА_7 на даний час і в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, і не страждав, як і не виявляє і не виявляв ознак тимчасового розладу психічної діяльності чи недоумства, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості та поведінки органічного походження, що не позбавляло його здатності в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння і не позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.8-12 т.2),
- висновками додаткової судова-медичної експертизи від 11.04.2024, що покази ОСОБА_7 надані ним при проведенні слідчого експерименту не протирічать об'єктивним судово-медичним даним в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 (а.с.36 т.2);
- висновком експерта №209 від 23.02.2024, що у ОСОБА_7 виявлено такі тілесні ушкодження: садно в лобній ділянці, два садна на долонній поверхні лівої кисті, садно на тильні поверхні третього пальця правої кисті, які утворилися від травматичної дії предмета (предметів) з властивістю тупого твердого, індивідуальні властивості якого (яких) в місцях ушкодження не відобразилися, за механізмом удару-тертя чи тертя-ковзання та за давністю утворення не суперечать часу, який вказано в постанові (22.01.2024 близько 01 год) та відносяться до легких тілесних ушкоджень, можливість заподіяння комплексу всіх тілесних ушкоджень встановлених у постраждалого, при його падінні на площині (з висоти власного зросту), на тверду поверхню, як з наданням тілу прискорення, так і без такого, можна виключити (а.с.192 т.2).
Досліджені судом докази, на переконання апеляційного суду, повністю викривають ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Належність та допустимість досліджених судом доказів стороною захисту не оспорюється. В той же час захисник посилається на їх неправильну оцінку судом з точки зору того, що вони доводять саме перебування ОСОБА_7 в стані необхідної оборони, оскільки останній діяв з метою захисту власного життя, а не з метою вбивства ОСОБА_9 , при цьому потерпілий поводився агресивно, погрожував та завдав ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Така позиція сторони захисту цілком відповідає позиції ОСОБА_7 та його захисника в суді першої інстації та була предметом ретельної перевірки суду.
За результатами судового розгляду, суд першої інстанції обгрунтовано вважав неспроможними твердження захисника обвинуваченого щодо перебування ОСОБА_7 в стані необхідної оборони, з чим погоджується і колегія суддів.
Згідно з положеннями ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Виходячи із законодавчого визначення необхідної оборони в ч. 1 ст. 36 КК України, її сутність полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє право на захист інтересів, що охороняються законом. Визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання. Дії, спрямовані на зупинення суспільно небезпечного посягання, вважаються правомірними, якщо вони зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
До умов правомірності необхідної оборони відносяться умови, які характеризують суспільно небезпечне посягання: наявність суспільно небезпечного посягання; його дійсність (реальність), та умови правомірності необхідної оборони, що характеризують захисні дії: можливість захищати лише цінності, безпосередньо названі в ч. 1 ст. 36 КК; шкода має заподіюватись лише особі, яка вчиняє посягання, а не будь-якій іншій особі; захист не має перевищувати меж необхідної оборони. При цьому, наявність посягання передбачає, що посягання вже почалося (чи близьке до цього) і ще не закінчилося. Ця ознака наявності посягання визначає межі необхідної оборони в часі початковий і кінцевий моменти суспільно небезпечного посягання, у межах якого можлива правомірна оборона. Разом з цим, оборона не може вважатися правомірною, коли посягання закінчилося і небезпека вже не загрожує особі. Момент фактичного закінчення суспільно небезпечного посягання свідчить про те, що в застосуванні заходів захисту явно відпала потреба. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
За встановлених судом обставин, 21.02.2024 близько 21 год між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_9 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7 наніс ОСОБА_9 один удар долонею лівої руки в область правої сторони голови, схопив обома руками за одяг спереду, виніс і викинув за межі свого домоволодіння на землю, взяв залізний лом і наніс ним останньому не менше трьох ударів в область голови і тулуба та не менше шести ударів ногами взутими у взуття в область грудної клітини та не припиняючи своїх злочинних дій, направлених на умисне вбивство потерпілого, перемістив його ногами на грунтову дорогу навпроти вказаного домоволодіння та наніс 5 ударів руками стиснутими в кулак в область голови та кинув на нього зверху з силою велосипед, спричинивши поєднану травму грудної клітини та живота з травмою голови та правої верхньої кінцівки, яка ускладнилася травматичним шоком та по ступеню тяжкості, відносно живої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, від яких в невеликий проміжок часу настала смерть потерпілого, що узгоджується із висновком експерта №132 від 11.04.2024, висновками додаткової судово-медичної експертизи № 132/1 від 12.04.2024, відеозаписом проведення слідчого експерименту від 23.02.2024 за участі ОСОБА_7 , який добровільно розповів про обставини події, локалізацію, кількість ударів та чим саме він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_9 , висновками додаткової судово-медичної експертизи від 11.04.2024, згідно з якими покази ОСОБА_7 надані ним при проведенні слідчого експерименту не протирічать об'єктивним судово-медичним даним в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Основним аргументом сторони захисту є ствердження, що ОСОБА_9 першим напав на ОСОБА_7 , мав ножа та погрожував ним, а обвинувачений лише після цього заподіяв потерпілому наведені вище тілесні ушкодження.
Однак, як показав сам обвинувачений в суді першої інстанції, ОСОБА_9 прийшов до нього 21.02.2024 в 21 год, вибив двері в будинок, був п'яний, вимагав в нього гроші в грубій формі, горілки, при цьому потерпілий погрожував кулаком, хапав його за одяг, кинувся на нього, після чого він дав йому ляпаса, той витягнув з кишені розкладний ніж, погрожував ним, він вибив його в нього з рук, ніж впав на підлогу, ОСОБА_9 , його потім підняв і поклав до кишені, він схопив його спереду за ремень, виніс за двір і поклав біля дороги, і направився на подвір'я та почув ззаду, що хтось біжить, оглянувся, і ОСОБА_9 вдарив його залізякою по лобі, він впав, той бив його ногами і в вухо, він скотив його ногами через дорогу, при цьому вдарив ногами кілька разів по тулубу і кілька разів руками по голові, коли його виносив взяв залізний лом в бесідці вдарив ним його два рази по голові, пішов додому, через нетривалий час загавкала собака, він вийшов на вулицю, ОСОБА_9 лежав там, де він його поклав, він підійшов до нього, той став стрибати, погрожувати, витягував ніж з кишені, він пішов взяв лом на повір'ї і вдарив ним його два рази в груди, поклав зверху на нього його велосипед, на якому він приїхав і пішов додому спати.
Отже, в даному випадку дії ОСОБА_7 не були пов'язані з відвернення нападу та здійсненням захисту, оскільки обвинувачений вчиняв умисні дії, спрямовані саме на нанесення тілесних ушкоджень, зокрема за допомогою залізного лому в життєво-важливі частини тіла (голови, тулубу), коли потерпілий не загрожував йому. А після побиття обвинувачений залишив потерпілого в непритомному стані.
В той же час, наявність у ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, які згідно з висновком експерта № 209 від 23.02.2024 утворилися від травматичної дії предмета (предметів) з властивістю тупого твердого, індивідуальні властивості якого (яких) в місцях ушкодження не відобразилися, за механізмом удару-тертя чи тертя-ковзання та за давністю утворення не суперечать часу, який вказано в постанові (22.01.2024 близько 01 год), не відповідають характеру тілесних ушкоджень, нанесених ОСОБА_7 потерпілому та не спростовують того факту, що травми ОСОБА_9 , як показав в судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_19 , були нанесені неодномоментно, а на протязі деякого часу, в проміжок якого він міг жити, але без свідомості.
Зазначене свідчить, що в момент нанесення сукупності тілесних ушкоджень, потерпілий не становив загрози обвинуваченому, перебував без свідомості, що не могло залишитися поза увагою ОСОБА_7 , а отже останній діяв із прямим умислом на заподіяння смерті потерпілому.
Крім того, експерт ОСОБА_19 суду показав, що він був присутнім при проведенні слідчого експерименту, де ОСОБА_7 розповідав і показував, як він наносив тілесні ушкодження потерпілому і це відповідало висновкам обстеження трупа ОСОБА_9 .
Також слід звернути увагу на безпідставність посилання захисника на показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_17 , як на підтвердження існування обгрунтованих побоювань, що ОСОБА_9 може загрожувати життю та здоров'ю ОСОБА_7 , оскільки зазначені свідки не були безпосередніми очевидцями сварки між обвинуваченим та потерпілим.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що поведінка обвинуваченого та потерпілого, тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, їх локалізація, спосіб завдання, свідчать про те, що обвинувачений не відчував реальної загрози з боку потерпілого, і спростовують версію сторони захисту про те, що ОСОБА_7 використав залізний лом виключно для самозахисту, та свідчать про наявність у діях обвинуваченого прямого умислу на заподіяння саме смерті ОСОБА_9 .
Суд правильно визнав, що нанесення потерпілому 3 ударів залізним ломом в область голови і тулуба, 6 ударів ногами у взутті по тулубу та інші частини тіла та 5 ударів руками стиснутими в кулаки свідчить виключно про бажання обвинуваченого вчинити умисне вбивство, розправитись з потерпілим, а не про перебування в стані необхідної оборони.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання врахував фактичні обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується.
Врахував, що обвинувачений раніше не судимий, розкаявся у вчиненому, і визнав ці обставини пом'якшуючими його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Сукупність цих відомостей з конкретними обставинами кримінального правопорушення та даними про особу обвинуваченого дали підстави суду першої інстанції для висновку, що для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті.
Колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 призначено покарання, яке за своїм розміром є наближеним до мінімального та є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів і не є суворим.
В той же час, безпідставними є посилання захисника на необхідність врахування обставиною, що пом'якшує покарання - активне сприяння слідству, участь в слідчих експериментах, тощо.
Так, під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам дізнання, досудового слідства і суду у встановленні істини у справі, з'ясуванні фактичних обставин, які мають значення для розкриття кримінального правопорушення.
Однак, ОСОБА_7 фактично вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнав, висунув свою версію подій про нібито перебування його в стані необхідної оборони та намагання захиститися від дій потерпілого, що не знайшло свого підтвердження та було спростовано в ході судового розгляду, а тому відсутні підстави визнавати вказану вище обставиною, що пом'якшує покарання.
Нових обставин, які б переконали колегію суддів у протилежному висновку ніж той, до якого дійшов суд першої інстанції при кваліфікації дій обвинуваченого та призначенні йому покарання, в ході апеляційного розгляду апеляційному суду наведено не було.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_7 , як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з дня отримання її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4