Провадження № 11-сс/803/2242/25 Справа № 175/6259/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42024042150000062 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ризики, передбачені ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, є недоведеними.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 січня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 1 514 000,00 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України , наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, враховував тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, врахував особу підозрюваного, який раніше не судимий.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника , перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини 1 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці вимоги закону були дотримані.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні прокурора відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання та зазначеними в ухвалі слідчого судді, що не оскаржується захисником, а саме:
- протоколом від 23 травня 2025 року про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, відповідно до якого особа під вигаданими анкетними даними ОСОБА_9 здійснила закупку психотропної речовини, обіг якої обмежено - “метамфетамін» у ОСОБА_8 ;
- протоколом від 20 березня 2025 року про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону, який використовує ОСОБА_8 , з якого вбачається спілкування з приводу незаконного збуту психотропних речовин;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.04.2025 року, який зазначив, що протягом одного - двох років систематично придбав психотропну речовину “метамфетамін» у ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2025 року за участю свідка ОСОБА_9 , який в присутності понятих впізнав ОСОБА_8 , який займається збутом психотропних речовин, а саме “ метамфетаміну» за місцем свого мешкання в під“їзді або біля будинку.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що свідчить про ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому підозрюваний може залишити межі України.
Також підозрюваний може впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. До клопотання долучені покази свідка ОСОБА_9 , а тому зазначене підтверджує наявність ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються тим, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє джерело доходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані щодо особи підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, відсутнє постійне джерело доходу та мешкання, відсутні міцні соціальні зв'язки.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - домашній арешт, з огляду на інкриміноване кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , не є дійовим запобіжним заходом щодо підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє постійне джерело доходу.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Також слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, розглянув можливість застосування альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 1 514 000, 00 гривень.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні , зокрема, тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 , а саме те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що полягає в незаконного збуті психотропних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб , санкція якого передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, його ролі як виконавця, значний дохід від реалізації психотропної речовини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив заставу у розмірі 1 514 000, 00 гривень, і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тоді як за вказаних обставин застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених обов'язків.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4