Провадження № 22-ц/803/5327/25 Справа № 175/18638/24 Суддя у 1-й інстанції - Войтух О. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
09 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у м.Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року у складі судді Войтух О.М. у цивільній справі № 175/18638/24 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, пред'явленою до ПАТ “СК “УСГ», на предмет стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 832,15 грн та витрат на оплату послуг експерта в розмірі 2760 грн, обґрунтовуючи це тим, що 20 травня 2023 року у смт.Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровської області відбулась ДТП з вини водія ОСОБА_2 , що встановлено постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року, який керував автомобілем “Мазда 626», державний номер НОМЕР_1 , та за участю автомобіля “Опель Астра», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Внаслідок цієї ДТП автомобілю позивача нанесені механічні пошкодження, що призвело до завдання позивачеві матеріальних збитків. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПАТ “СК “УСГ» за страховим полісом №ЕР/213717219. За заявою представника позивача від 22 травня 2023 року відповідачем була здійснена страхова виплата у розмірі 45555,88 грн за наданим стороною позивача рахунком з СТО ФОП ОСОБА_3 , де проводився відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, що, на думку позивача, не відповідає розміру заподіяної шкоди, встановленого висновком судового експерта Дроздова Ю.В. №0906/23 від 07 червня 2023 року, виконаного за замовленням представника позивача, де визначено вартість матеріального збитку у сумі 58 588,03 грн. Позивач наголошує, що Звіт ТОВ “ЕДАК» №136019, складений оцінювачем ОСОБА_4 на суму відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у 48 755,88 грн, не є належним для розрахунку страхової виплати, адже оцінювач не оглядав особисто пошкоджений транспортний засіб, а тому вважає, що висновок експерта Дроздова Ю.В. є належним та таким, що відповідає дійсній матеріальній шкоді. Вважає, що відповідачеві належить доплатити різницю між встановленим дійсним розміром матеріальної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням, однак відповідач відмовив у здійсненні такої доплати, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задоволено.
Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 9832,15 грн.
Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату послуг експерта в розмірі 2760 грн.
Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (а.с. 145-148).
Рішення суду мотивовано тим, що суд першої інстанції вважав доведеним, на підставі ст. 22,36 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи виплату страхового відшкодування на користь позивача, що належним буде доплата страхового відшкодування як різниця між вже виплаченою страховою виплатою та фактичним розміром шкоди, що встановлено наданим позивачем висновком судового експерта, який суд першої інстанції вважав належним доказом у справі. При цьому суд першої інстанції вважав, що Звіт про оцінку транспортного засобу позивача, складений на вимогу страхової компанії, не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, адже оцінювачем особистий огляд автомобіля не проводився.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ “СК “УСГ» подало апеляційну скаргу (а.с.149-153), посилаючись на те, що при визначенні розміру страхового відшкодування відповідач керувався звітом ТОВ “ЕДАК» №136019, складений оцінювачем ОСОБА_4 від 05 червня 2023 року, однак суд першої інстанції не досліджував його як доказ. Відповідач дотримався термінів, встановлених ст 34 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», направивши свого представника для огляду транспортного засобу, а також виплатив своєчасно страхове відшкодування, розраховане на підставі цього Звіту. Однак, суд першої інстанції помилково узяв за основу висновок судового експерта Дроздова Ю.В. №0906/23 від 07 червня 2023 року, який, на думку скаржника, не можна вважати належним та допустимим доказом у справі, враховуючи і те, що за своєчасного виконання відповідачем вимог ст. 34 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у позивача не було правових підстав для самостійного обрання експерта для визначення розміру збитків. Тому скаржник вважає, що такі витрати на проведення експертизи є особистими витратами позивача, що не підлягають відшкодуванню. Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без встановлення фактичних обставин справи та неповним дослідженням доказів, що, на думку скаржника, є підставою для скасування ршення суду та ухвалення нового з відмовою у задоволенні позовних вимог.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, через свого представника - адвоката Демарчука М.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оцінювач ОСОБА_4 не оглядав пошкоджений транспортний засіб позивача, а тому його Звіт складений з порушенням п.1.3, 5.1., 5.5., 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Також наголосив, що відповідач не заявляв клопотання про призначення та проведення судової експертизи, або ж допиту експерта ОСОБА_5 , який особисто оглядав пошкоджений автомобіль, робив відповідні заміри, складав протокол огляду, на підставі чого зробив висновок, а Звіт оцінювача ОСОБА_4 не відповідає вимогам Методики (а.с.192-194).
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати повністю з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав Звіт №136019, складений на замовлення ПАТ “СК “УСГ», оцінювачем ОСОБА_4 таким, що не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, адже оцінювач не оглядав особисто пошкоджений транспортний засіб, тоді як висновок експерта ОСОБА_5 складений у відповідності до таких вимог, та експерт особисто оглядав автомобіль позивача і був попереджений про кримінальну відповідальність при складанні цього висновку, який є належним доказом у справі на підтвердження дійсного розміру матеріальної шкоди у 58 588,03 грн. Враховуючи, що саме висновок експерта Дроздова Ю.В. відповідає вимогам законодавства, суд першої інстанції вважав його належним доказом, що не спростовано відповідачем, який, до того ж, клопотань про призначення та проведення судової експертизи не заявляв. Тому суд вважав доведеним недоплату відповідачем страхового відшкодування у розмірі 9832,15 грн в межах страхового ліміту та за вирахуванням франшизи у розмірі 3200 грн з розміру матеріальної шкоди у 58 588,03 грн та з урахуванням виплаченого страхового відшкодування у розмірі 45 555,88 грн. У зв'язку із тим, що вимоги позивача доведено повністю, суд також вважав доведеним і понесені витрати позивача на проведення оцінки збитків, що склали 2760 грн.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, 20 травня 2023 року в смт.Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, вул.В.Сухомлинського, буд.№ 42 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Astra, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Mazda 626, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року, справа №175/2464/23, ОСОБА_2 було визнано винним в ДТП. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mazda 626, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ "СК "УСГ", що підтверджується полісом № ЕР/213717219.
Відповідно до полісу сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 грн, розмір франшизи 3200 грн.
22 травня 2023 року представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту ПАТ "СК"УСГ" завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та документи передбачені статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
09 серпня 2023 року ПАТ "СК "УСГ" виплатила страхове відшкодування в розмірі 45 555,88 грн на рахунок СТО (ФОП ОСОБА_3 ).
Відповідно до висновку експерта Дроздова Ю.В. № 0906/23 від 07 червня 2023 року, складеного на замовлення Позивача, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, автомобіль Opel Astra, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 58 588,03 грн.
ОСОБА_1 звертався в досудовому порядку до ПАТ "СК"УСГ" щодо доплати страхового відшкодування на підставі висновку експерта Дроздова Ю.В. № 0906/23 від 07 червня 2023 року, складеного на замовлення позивача, однак ПАТ "СК "УСГ" доплату страхового відшкодування не здійснила.
Суд першої інстанції, з'ясовуючи характер спірних правовідносин, невірно визначив наявність відповідальності відповідача перед позивачем, прийнявши належним доказом висновок судового експерта Дроздова № 0906/23 від 07 червня 2023 року та застосувавши до цих правовідносин ст. 1188 ЦК України, ст. 22, п.36.5 ст. 36 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).
Згідно зі ст.6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до п.36.2 ст. 36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.
Відповідно до п.34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Згідно п. 34.3 ст. 34 вказаного Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Пунктом 34.4 ст. 34 наведеного Закону передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Колегією суддів з Акту огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) від 01 червня 2023 року (а.с.119,120) встановлено, що представником страховика ПАТ “СК “УСГ», у присутності представника власника пошкодженого автомобіля - ОСОБА_6 , після отримання повідомлення про ДТП у строки та в порядку, встановленому ст.ст.33,34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 01 червня 2023 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Opel Astra, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в якому відображено наявні пошкодження автомобіля, виявлені представником страховика та за участі представника власника автомобіля, про що оцінювачем ОСОБА_4 , за заявою ПАТ “СК “УСГ» на предмет визначення матеріального збитку, складено 05 червня 2023 року Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу.
Зазначеним Звітом визначено, що вартість матеріального збитку складає 48 755,88 грн, в тому числі деталі - 45 903,10 грн, знос на дату події - 70%, деталі з врахуванням зносу 13 770,93 грн, роботи та матеріали - 34 984,95 грн.
Натомість позивач, не дочекавшись визначення відповідачем розміру страхового відшкодування та невживаючи заходів щодо з'ясування у відповідача цього питання, на яке у відповідача встановлено ст. 36 ЗУ “«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 15-денний строк, 25 травня 2023 року через свого представника ОСОБА_6 подав заяву про проведення товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Opel Astra, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та висновком експерта №0906/23 складеного 07 червня 2024 року експертом ОСОБА_5 встановлено вартість матеріального збитку у розмірі 58 588,03 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових частин встановлена у розмірі 55 563,34 грн (а.с.22-49).
Колегія суддів наголошує, що висновок експерта №0906/23 складеного 07 червня 2024 року експертом ОСОБА_5 хоча і датується пізніше дати складання Звіту оцінювача ОСОБА_4 від 05 червня 2023 року, однак, огляд пошкодженого транспортного засобу останнім проводився 01 червня 2023 року, тоді як огляд транспортного засобу експертом Дроздовим Ю.В. проведений 25 травня 2023 року, тобто, значно раніше і до закінчення строку, відведеного положеннями Закону для страховика для такого огляду, що виключає необхідність у позивача замовлення та проведення незалежної експертизи зі встановлення матеріального збитку, в силу п. 34.3 ст. 34 Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», завданого позивачеві, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Зазначений висновок позивач вважає належним доказом у справі з визначення вірної вартості матеріального збитку, однак колегія суддів повністю приймає доводи скаржника до уваги, викладені в апеляційній скарзі, про те, що зазначений висновок судового експерта не може бути доказом у даній справі з підстав того, що огляд транспортного засобу експерт ОСОБА_5 провів значно раніше, ніж оцінювач за замовленням страховика, та на момент огляду транспортного засобу експертом ОСОБА_5 страховиком ще розмір страхової виплати не визначався.
Крім того, 09 серпня 2023 року відповідачем за визначеним у Звіті оцінювача, складеного на замовлення страхової компанії, розміром матеріального збитку виплачено страхове відшкодування у розмірі 45 555,88 грн на розрахунковий рахунок СТО, де за замовленням представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на відновлювальному ремонті у ФОП ОСОБА_3 знаходився автомобіль позивача.
Колегія суддів наголошує, що позивачем надано до позову скаргу на дії страхової компанії щодо недоплати страхового відшкодування від 25 серпня 2023 року та відповідь Національного банку України на скаргу представника позивача від 19 вересня 2023 року, де порушень з боку відповідача не встановлено при здійсненні виплати страхового відшкодування (а.с.52-58).
Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Колегія суддів зазначає, що у позивача не було підстав для замовлення незалежної експертизи, оскільки у відповідності до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком було вчинено всі необхідні дії для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, в якому відображені пошкодження автомобіля після ДТП, що унеможливлює прийняття висновку експерта Дроздова Ю.В. №0906/23 від 07 червня 2023 року за належний доказ у цій справі, тоді як Звіт оцінювача за замовленням страхової компанії складений 05 червня 2024 року, огляд пошкодженого транспортного засобу проведений 01 червня 2023 року у присутності представника позивача, а огляд автомобіля позивача експертом Дроздова Ю.В. проводився 25 травня 2023 року, тобто, значно раніше, без будь-якої правової необхідності для цього.
Зважаючи на висновки, викладені Верховним Судому постановах №522/15636/16-ц від 11 грудня 2019 року, №227/2996/16-ц від 11 грудня 2019 року, №668/7779/15-ц від 25 листопада 2019 року, винуватець ДТП повинен відшкодувати вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, тоді як страхова компанія покриває лише розмір матеріального збитку.
Якщо транспортний засіб фактично відремонтований, то розмір збитку визначається як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт (до таких висновків прийшов Верховний Суду постановах від 30 жовтня 2019 року у справі №753/19288/14-ц та від 25 березня 2019 року у справі №591/3152/16-ц).
Враховуючи вищенаведене та повністю приймаючи доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, адже невірно з'ясовано правову природу як пред'явленого позову, так і матеріальних та процесуальних норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Разом з тим, належить наголосити, що належить врахувати усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Так, колегія суддів, не погоджуючись ані зі встановленими обставинами справи, ані з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, вважає, що суд першої інстанції не врахував неповноти відомостей в матеріалах справи, наданих позивачем, а також невірно застосував норми матеріального права, що такі правовідносини не регулюють, дійшовши помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, враховуючи, що питання, які зазначені в апеляційній скарзі судом першої інстанції вирішені не були.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, зі скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне переглянути і стягнений судовий збір з відповідача на користь позивача, який належить віднести на рахунок позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог повністю цією постановою.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382-383 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року - скасувати повністю та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено “09» грудня 2025 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
Т.П. Красвітна