Провадження № 11-сс/803/2258/25 Справа № 175/6259/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42024042150000062 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України ,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або змінити на запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник вимоги апеляційної скарги та уточненої апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:
- ризики, передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є недоведеними;
- розмір застави є необгрунтованим;
- наголошує , що підозрюваний має ряд захворювань.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 січня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 2 119 600,00 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України , наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, врахував тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має захворювання, працевлаштований, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не одружений.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника , перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини 1 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці вимоги закону були дотримані.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якої для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі«Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час розгляду клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, а саме:
- протоколом від 20 червня 2025 року про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, відповідно до якого на земельній ділянці СТ “Літейщик» з координатами 48.6227157,34.3610676, якою користується ОСОБА_8 , було оглянуто домоволодіння та вилучено: сліп пакет з речовиною білого кольору кристалічного походження, зовнішньо схожу на “метамфетамін» вагою 0,52 г.; кристалічну речовину сірого кольору вагою 0, 54 г., порошкоподібна речовина білого кольору з різким хімічним запахом, схожа на псевдоефедрин вагою 0,72 г. та 3,84 г.; порошкоподібна речовина червоно - бурого кольору, схожа на червоний фосфор вагою 5.57 г.;сліп пакет з речовиною у вигляді темно - фіолетових кристалів із різким запахом , зовні схожа на кристалічний йод вагою 5,34 г.; пляшка об'ємом 5 літрів, заповнена прозорою рідиною з різким хімічним запахом; каністра білого кольору з червоною кришкою об'ємом 10 літрів, з дуже різким хімічним запахом; пляшка об'ємом 5 літрів, заповнена прозорою рідиною з різким хімічним запахом; портативна піч для підігріву;скляна лійка жовтого кольору, скляна лійка білого кольору, 2 прозорі колби, целофановий пакет з порошкоподібною речовиною червоно - бурого кольору, зовні схожа на червоний фосфор вагою 800 г.; темну скляну банку з речовиною у вигляді темно - фіолетових кристалів, зовні схожі на кристалічний йод;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/27910-НЗПРАП від 24.07.2025 року, відповідно до якого надана на експертизу кристалічна речовина сірого кольору масою 0,1813 г містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежений- метамфетамін. Маса метамфітаміну складає 0,1222 г.;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/27921-НЗПРАП від 24.07.2025 року, відповідно до якого надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору масою 0,0412 г містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежений- метамфетамін. Маса метамфітаміну складає 0,0236 г. ;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/27908-НЗПРАП від 17.07.2024 року, відповідно до якого надана на експертизу прозора безбарвна рідина масою 28,5152 г. містить у своєму складі соляну кислоту- прекурсор, стосовно якого встановлюються заходи контролю. Вміст соляної кислоти в наданій рідині становить не менше як 15 %, тому надана рідина підлягає тим же заходам контролю, що і прекурсори;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/35269-НЗПРАП від 25.09.2025 року, відповідно до якого надана на експертизу прозора рідина жовтого кольору масою 3,1873 г містить у своєму складі фенілацетон, який включено до прекурсорів, обіг яких обмежений і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса фенілацитону складає 0,1565 г.;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/35264-НЗПРАП від 24.09.2025 року, відповідно до якого надана на експертизу рідина світло - жовтого кольору масою 21,0442 г містить у своєму складі фенілацетон, який включено до прекурсорів, обіг яких обмежений і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса фенілацитону складає 0,2189 г.;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/35258-НЗПРАП від 04.09.2025 року, відповідно до якого надана на експертизу кристалічна речовина вагою 0,0781 г. містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну складає 0,0440 г.;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/35297-НЗПРАП від 04.09.2025 року, відповідно до якого надане на експертизу нашарування сірого кольору на ватному диску містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну складає 0,0016 г.;
- висновком експерта №СЕ - 19/104-25/35262-НЗПРАП від 04.09.2025 року, відповідно до якого надана на експертизу порошкоподібна речовина світло- бежевого кольору вагою 25,2848 г містить у своєму складі псевдоефедрин, який відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса псевдоефедрину складає 12,7688 г.;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.04.2025 року, який зазначив, що протягом одного - двох років систематично придбавав психотропну речовину “метамфетамін» у ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2025 року за участю свідка ОСОБА_9 , який в присутності понятих впізнав ОСОБА_8 , який займається збутом психотропних речовин, а саме “ метамфетаміну» та для цього постійно використовує свій автомобіль “Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 .
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що свідчить про ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому підозрюваний може залишити межі України.
Також підозрюваний може впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. До клопотання долучені покази свідка ОСОБА_9 , а тому зазначене підтверджує наявність ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються тим, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень протягом тривалого часу, як організатор злочинної організації по “збуту» психотропних речовини.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані щодо особи підозрюваного, який раніше не судимий, має захворювання, працевлаштований, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не одружений.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за частиною ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , не є дійовим запобіжним заходом щодо підозрюваного, який раніше не судимий, має захворювання, працевлаштований, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не одружений.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Також слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, розглянув можливість застосування альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 2 119 600,00 гривень.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні , зокрема, тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 , а саме те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що полягає, зокрема в організації незаконного збуту психотропних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, санкція якого передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, його ролі як організатора, значний дохід від реалізації психотропного засобу, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив заставу у розмірі 2 119 600,00 гривень, і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тоді як за вказаних обставин застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених обов'язків.
Посилання захисника в апеляційній скарзі щодо встановлення непомірно великого розміру застави, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки при визначенні розміру застави слідчим суддею враховано обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 .
Доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний має на утриманні родину, колегія суддів вважає такими, що не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, так як зазначені обставини не були стримуючими факторами.
Посилання захисника на те, що підозрюваний хворіє та потребує нагляду, не є підставою для застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, так як на час апеляційного перегляду відомостей щодо погіршення стану здоров'я ОСОБА_8 , що унеможливлює його тримання під вартою, до суду не надано.
Разом з тим, питання щодо надання медичної допомоги в місцях попереднього ув'язнення регулюються, зокрема, Законом України «Про попереднє ув'язнення» та Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012 року ( далі Порядок №39/5/104).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Статтею 21 вказаного Закону забезпечення медичного обслуговування осіб, взятих під варту, покладено на адміністрацію місць попереднього ув'язнення.
Відповідно до п. 2.3, 2.6, 2.8, 2.10 Розділу ІІ Порядку №239/5/104 медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Таким чином, стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , не є перешкодою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4