Справа № 761/50309/25
Провадження № 2/761/13427/2025
05 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту з майна,-
В грудні 2025 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.
Згідно з ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред'явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».
Позивач ОСОБА_1 вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, в зв'язку з чим вона просить звільнення з-під арешту, накладеного державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , при цьому позов пред'явлено лише до органу ДВС.
Крім цього, третьою особою у справі визначено Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374), діяльність якого припинена за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Крім цього, ст. 177 ч.5 ЦПК України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем надано копію рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.06.2015 р. у справі №761/17741/14-ц без відмітки про набрання останнім законної сили. При цьому, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою для виникнення права власності на спірну квартиру є окрім рішення суду першої інстанції - рішення Апеляційного суду та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яких позивачем не надано.
Тому, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, надати всі докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву з доказами надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про зняття арешту з майна, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.