Справа № 761/44328/25
Провадження № 1-кс/761/28223/2025
про арешт майна
06 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025110000000107 від 07.04.2025,
установив:
17.10.2025 за допомогою поштового зв'язку прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вхід. № 109420 від 20.10.2025) про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025110000000107 від 07.04.2025.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.
Слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000107 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 10.03.2025, більш часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на отримання протиправного доходу, шляхом реалізації схеми пов'язаної із введенням в оману громадян України та заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману.
ОСОБА_4 , маючи знання функціонування злочинних Call-центрів та роботи підприємств, установ та організацій, що займаються продажем езотеричних товарів, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив організувати групу осіб для систематичного вчинення злочинів, а саме заволодіння чужим майном та незаконного збагачення шляхом обману (шахрайства).
ОСОБА_4 , розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, у зв'язку з чим потребує чітких та узгоджених спільних дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланував досягти поставленої мети за рахунок залучення до злочинної діяльності інших учасників.
Встановлено, що ОСОБА_5 займалась бухгалтерією групи осіб за попередньою змовою. Зокрема, вона здійснювала «ведення» ФОПів, оформлених на т. наз. «дропів», на банківські карти яких виводились грошові кошти, отримані в результаті шахрайських дій, в т.ч. ОСОБА_6 , який є дідусем ОСОБА_7
16.10.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 761/42719/25 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки Galaxy A 15 з номерами телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5
- ноутбук марки Самсунг із зарядним пристроєм що належить ОСОБА_5
- банківські картки Приват банку НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , монобанк НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , ощадбанк НОМЕР_12 , отп кредит НОМЕР_13 ;
- блокноти із чорновими записами - чорного кольору, коричневого кольору, два синього кольору;
- документи відносно ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19
16.10.2025 вилучені речі та предмети після проведення обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, які самостійно або в сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для документування протиправної діяльності та встановлення істини у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор у клопотанні зазначив, що під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені речі та документи, оскільки в органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказані мобільні телефони та ноутбук зберегли в собі документи, в тому числі, що містять бухгалтерську документацію, обготівкування коштів, здобутих злочинним шляхом, фото, відео та інші файли, в яких міститься інформація щодо листування осіб, а також записи та документи, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження. Значна кількість вилучених банківських карт свідчить про те, вони могли бути використаними для обготівкування грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Документи відносно фізичних осіб-підприємців можуть містити інформацію щодо руху грошових коштів за рахунками «дропів» або учасників групи осіб, на карти яких виводились грошові кошти, отримані в результаті шахрайських дій, зокрема, ФОП ОСОБА_6 , на який надійшли грошові кошти, отриманні злочинним шляхом від потерпілих.
У зв'язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному слідчому судді від 20.10.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас через канцелярію суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що клопотання підтримує.
Власник майна у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Так, слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000107 від 07.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської обласної прокуратури.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 761/42719/25 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу обшуку від 16.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 761/42719/25 під час проведення обшуку виявлено та вилучено, зокрема майно на яке прокурор просить накласти арешт.
Звернення прокурора 17.10.2025 з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_20 від 16.10.2025 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування та відчуження майна, яке визнано речовими доказами постановою слідчого від 16.10.2025, приходить до висновку про наявність на цьому етапі досудового розслідування достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.
На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025110000000107 від 07.04.2025 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 16.10.2025 виявлено та вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон марки Galaxy A 15 з номерами телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 ;
- ноутбук марки Самсунг із зарядним пристроєм;
- банківські картки Приват банку НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , монобанк НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , ощадбанк НОМЕР_12 , отп кредит НОМЕР_13 ;
- блокноти із чорновими записами - чорного кольору, коричневого кольору, два синього кольору;
- документи відносно ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1