08 грудня 2025 рокуСправа № 380/13851/25 пров. № А/857/45305/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (суддя Кисильова О.Й., м.Львів), -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУПФ-1, ГУПФ-2 відповідно), в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача від 24.06.2025 № 95402/01-16 у нарахуванні позивачу пенсії державного службовця відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі Закон № 889-VIII) зі складових заробітної плати, вказаних у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.10.2024 № 12-09/420 та від 29.10.2024 № 12-09/421 (далі Довідка-1, Довідка-2 відповідно);
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування (перерахунок) позивачу пенсії державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII зі складових заробітної плати на підставі Довідки-1, Довідки-2.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржили відповідач та третя особа, які із покликанням неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач у доводах апеляційної скарги вказує, що правових підстав (умов) для перерахунку раніше призначених пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям немає.
Третя особа в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки станом на 01.05.2016 позивач не обіймав посади державної служби в державному органі, підставу для перерахунку пенсії відповідно до положень Закону № 889-VIII з урахуванням Довідки-1, Довідки-2 відсутні.
Позивач відзиву на апеляційні скарги не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що видані Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новояричівської селищної ради Довідки-1 та Довідка-2 є такими, які необхідно врахувати відповідачу при обрахунку пенсії позивача відповідно до Закону № 889-VIII з дати призначення пенсії за віком за цим Законом.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ-2 та отримує пенсію відповідно до Закону № 889-VIII.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов'язання пенсійного органу перевести позивача з 31.10.2024 з пенсії за віком на пенсію за віком згідно із Законом № 889-VIII із визначенням розміру пенсії на підставі Довідки-1 та Довідки-2.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року скасоване рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУПФ-3) від 06.11.2024 № 913160129225 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУПФ-3 перевести ОСОБА_1 з 31.10.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ), пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, зарахувавши до його стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, період роботи в органах місцевого самоврядування з 02.01.1991 до 01.05.2016.
Водночас, суд апеляційної інстанції відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУПФ-3 здійснити перерахунок пенсії на підставі Довідки-1, Довідки-2, оскільки вказане не було предметом розгляду пенсійним органом при прийнятті спірного рішення.
В подальшому, позивач 30.05.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою про виконання рішення суду, додавши до заяви довідки від 28.10.2024 № 12-09/420 та від 29.10.2024 № 12-09/421.
24.06.2025 ГУПФ-1 прийняло рішення №95402/01-16 (далі Рішення) про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII зі складових заробітної плати, вказаних у Довідці-1, Довідці-2, з тих підстав, що станом на 01.05.2016 посада голови селищної ради не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Законом № 889-VIII заявник не обіймав посади державної служби в державному органі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 4 квітня 2018 року №822/254/18, від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.
З матеріалів справи встановлено, що у листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов'язання пенсійного органу перевести позивача з 31.10.2024 з пенсії за віком на пенсію за віком згідно із Законом № 889-VIII із визначенням розміру пенсії на підставі Довідки-1 та Довідки-2.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУПФ-3) від 06.11.2024 № 913160129225 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУПФ-3 перевести ОСОБА_1 з 31.10.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, зарахувавши до його стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, період роботи в органах місцевого самоврядування з 02.01.1991 до 01.05.2016.
З 31.10.2024 позивач переведений на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, що не заперечується сторонами.
Спірним питанням у даній справі є питання врахування довідок про складові заробітної плати державного службовця.
Відповідно до частини дев'ятої статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Право на обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, передбачено «Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 (далі Порядок № 622).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Абзацом 6 пункту 4 Порядку № 622 передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі Постанова №1-3); чинною на момент звернення позивачем із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII).
Цією постановою було затверджено форми наступних довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, до якої входять: - основна заробітна плата (встановлюється у вигляді посадових окладів для службовців); - додаткова заробітна плата (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій); - інші заохочувальні та компенсаційні виплати (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
Відповідно до статті 33 Закону №3723-ХІІ: заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
У затвердженій Постановою №1-3 формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка-1 та Довідка-2, надані позивачем, складені за формою, затвердженою Постановою № 1-3, містять такі відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають прийматися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача з дати призначення пенсії за віком за цим Законом.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2023 у справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІособі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування Довідки-1 та Довідки-2 при обчисленні позивачу розміру пенсії згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Наведені ж в апеляційних скаргах доводи висновків суду першої інстанції не не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, такі спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Оцінюючи наведені скаржниками доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Cуддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич