Справа № 150/771/25
Головуючий у 1-й інстанції: Суперсон С.П.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
09 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Гавриленко І.А.,
представника позивача: Томай К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності,
позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 1307 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, від 17.06.2025, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, а провадження у самій справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята поза межами строку накладення стягнення, не містить інформації щодо обставин вчинення правопорушення, зібраних доказів, на підставі яких уповноважена особа дійшла висновку про винуватість позивача з огляду на примітку до ст. 210 КУпАП - можливості отримання відомостей у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно позивача. При цьому, сам протокол про адміністративне правопорушення складений за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а оскаржувана постанова винесена за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 04 червня 2025 року третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол № 164 відносно позивача, згідно якого останній не оновив військово-облікові данні.
17 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 1307, згідно змісту якою позивач не оновив військово-облікові данні, чим допустив порушення п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, п. 10 ст. 1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу", чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. За результатами розгляду справи відповідачем винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 17 000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, станом на час прийняття оскаржуваної постанови, у відповідності до абз 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Правила № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Одночасно, для військовозобов'язаних під час мобілізації передбачений такий же обов'язок абз 7 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-ХІІ).
Названий вище обов'язок для призовників, військовозобов'язаних та резервістів уточнити свої персональні данні виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487, унесенні постановою КМУ № 563 від 16.05.2024 "Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та Закону № 3543-ХІІ, унесенні Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ від 11.04.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
На даний час діє Указ Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX (далі - Указ № 65/2022), яка триває і до нині.
Оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов'язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.
Однак, такий обов'язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Так як указаний вище обов'язок щодо уточнення персональних даних саме зараз - з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Водночас, частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Апеляційний суд зауважує, що об'єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідач помилково вважав, що позивач, не уточнюючи свої дані під час мобілізації, порушив правила військового обліку, хоча мало місце порушення законодавства про мобілізацію, яке тягне наслідком накладення стягнення за правилами статті 210-1 КУпАП, а не статті 210 КУпАП.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.
Колегія суддів, вважає, що у цій справі оскаржувана постанова підлягає скасуванню із надісланням справи про адміністративне правопорушення відповідачу на новий розгляд. Однак, враховуючи на час розгляду справи закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, провадження у цій справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з цих підстав.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1514 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову - 605,60 грн. та апеляційної скарги - 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 1307 від 17.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, а провадження у ній - закрити.
У задоволенні решти частини позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1514 (тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.