про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 600/2877/25-а
09 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
14.11.2025 до суду надійшла заява про виконання вимог ухвали суду, до якої долучено платіжну інструкцію, яка підтверджує факт сплати судового збору та заяву про поновлення строку на оскарження судового рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року.
Також, вказаною ухвалою продовжено Головному управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
08.12.2025 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування поданої заяви позивачем вказано ті самі обставини, які зазначались заявником в заяві від 14.11.2025, зокрема, апелянт вказує, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як зазначає скаржник, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по адміністративній справі за № 600/2877/25-а отримано Головним управлінням 02.10.2025 (копія рішення в ЕДО № 8605/7 від 02.10.2025 долучена до апеляційної скарги).
Крім того, Головним управлінням підготовлено апеляційну скаргу № 2400-0802-7/38201 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по даній справі та разом зі всіма додатками включаючи оригінал платіжної інструкції 31.10.2025 завантажено в систему «Електронний суд» (докази про завантаження додаються).
Однак, у зв'язку із технічними проблемами та перебоями в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційній системи, апеляційна скарга на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по адміністративній справі за № 600/2877/25-а надійшла до суду з пропуском строку на її подання.
З огляду на викладене, апелянт вказує про наявність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Досліджуючи подану апелянтом заяву, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте в порядку письмового провадження 30.09.2025.
Оскаржуване рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 отримано апелянтом 01.10.2025 (згідно інформації з КП "ДСС").
Згідно картки руху документу, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року доставлено в Електронний кабінет пенсійного органу 01.10.2025 о 16:42.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року, є 31.10.2025.
Апеляційна скарга подана до суду 02.11.2025. Тобто, з пропуском строку на її подання.
Суд звертає увагу, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов'язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо посилання апелянта на запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану та передислокацію особового складу у зв'язку з виконанням бойових завдань, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов'язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження (зокрема, у постанові від 04.04.2023 у справі №140/1487/22, у постанові від 30.01.2023 у справі № 280/9223/21, але не виключно).
Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
В свою чергу, таких доказів заявником до поданої заяви не надано.
Щодо посилань апелянта на ракетні ударах по енергетичній системі України, в наслідок яких почалися відбуватися постійні перебої та відключення електроживлення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянтом не надано доказів, які б підтверджували безпосередній вплив відсутності електроенергії в період з моменту отримання оскаржуваного рішення (01.10.2025 о 16:42) до моменту звернення з апеляційною скаргою (згідно відомостей з системи Електронний суд апеляційна скарги сформована 02.11.2025).
Суд звертає увагу на те, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу для визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.
Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Щодо інших доводів, вказаних в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже встановлено судом, оскаржуване рішення прийняте в порядку письмового провадження 01.10.2025 та доставлено в Електронний кабінет пенсійного органу 01.10.2025 о 16:42, що підтверджується карткою руху документу. Відтак, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025, є 31.10.2025.
В заяві апелянт посилається на положення ч. 6 ст. 251 КАС України, згідно якої якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Водночас, оскільки оскаржуване рішення доставлено в Електронний кабінет пенсійного органу 01.10.2025 о 16:42, тобто до 17 години, колегія суддів критично оцінює вказані аргументи.
Щодо доводів заявника стосовно отримання Головним управлінням оскаржуваного рішення 02.10.2025, про що свідчить надана копія рішення від 30.09.2025, зареєстрована в ЕДО за №8605/7 від 02.10.2025, колегія суддів зазначає про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки організація пенсійним органом реєстрації вхідної кореспонденції є свідченням про виконання внутрішньої процедури оформлення вхідної кореспонденції та не змінює дати отримання такої.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 09 березня 2021 року у справі № 280/1644/19, реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату.
Крім того, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного й обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження. Наведені відповідачем аргументи є проблемою внутрішньої організації роботи пенсійного органу та не можуть слугувати свідченням наявності об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції.
Приписи статті 44 КАС України передбачають обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Відтак, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку (аналогічні висновки зроблено у постанові Верховного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 8 серпня 2024 року у справі №440/15583/23).
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
До того ж, у пункті 49 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
З огляду на зазначене, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не можна розцінювати як обставини, які об'єктивно унеможливили вчасне звернення звернення відповідача з апеляційною скаргою.
Надаючи оцінку аргументам апелянта стосовно того, що апеляційна скарга була завантажена в систему Електронний суд ("створено картку справи") 31.10.2025, про що свідчить долучений скрін шот, однак у зв'язку із технічними проблемами та перебоями в роботі ЄСІТС, надійшла до суду з пропуском строку на її подання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про відсутність доказів, які б свідчили про наявність технічних проблем в роботі Електронного суду.
Як вже зазначалось вище, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 09.12.2025 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.