Справа № 138/1136/25
Головуючий у 1-й інстанції: Київська Т.Б.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
09 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2025 року (ухвалена в м. Могилів - Подільський) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
Крім того, позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку, мотивами якого зазначено, що про оскаржувану постанову від 05.03.2025 він дізнався 21.04.2025 виявивши у своїй поштовій скриньці конверт адресований на його ім'я від ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому строк подання даного позову було пропущено ним з поважних причин.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.04.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані у позовній заяві, а позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін, протягом якого вказати інші підстави для поновлення строку з поданням відповідних доказів.
12.05.2025 на виконання ухвали суду позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, яке мотивоване тим, зокрема, що 21.04.2025 у своїй поштовій скриньці він виявив лист від відповідача, у якому містилась копія постанови та саме в цей день він дізнався про її існування. Зважаючи на викладене просить суд поновити строк на оскарження постанови та відкрити провадження у справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26.05.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані у заяві від 12.05.2025, поданій на виконання вимог ухвали, повернуто позивачу.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до прийняття неправильного судового рішення.
Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу достовірно було відомо про наявність адміністративної справи відносно нього, однак він не виявив бажання дізнатись про результат її розгляду, у тому числі, шляхом звернення до відповідача з метою отримання відповідної інформації після його виписки з закладу охорони здоров'я. Тобто, фактично позивач проявив байдужість до результатів розгляду відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частина 3 статті 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 цієї статті визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами статті 285 КУпАП, яка регулює оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення її копії передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
В свою чергу, пунктом 1 Інструкції №3 визначено, що процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до пункту 14 Інструкції №3, постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналіз викладених норм дає підстави дійти висновку, у разі, якщо постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у разі її невручення правопорушнику під розписку, така постанова має бути направлена особі поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2023 року (справа № 290/606/23) звернув у вагу на те, що під час вирішення питання про пропуск строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, підлягає з'ясуванню дата отримання цієї постанови.
Такий правовий підхід узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 31.01.2020 в справі №755/7433/19, від 25.02.2021 у справі №953/2781/20.
Як стверджує позивач та підтверджується наданими останнім доказами, копія оскаржуваної постанови отримана лише 21.04.2025 року.
При цьому, доказів, які б підтверджували дотримання відповідачем процедури направлення позивачу спірної постанови матеріали не містять.
Стосовно доводів суду першої інстанції, що в матеріалах справи наявна копія поштового листа на якому зазначено відправника « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та отримувача « ОСОБА_1 » разом з тим, на вказаному конверті наявна печатка відділення зв'язку з датою 02.04.2025 при цьому належного та допустимого доказу на підтвердження тієї обставини, що вказане поштове відправлення було отримано позивачем саме 21.04.2025 суду надано не було, то суд апеляційної інстанції вважає, що в разі сумнівів з приводу вказаної обставини, яка є основним доводом позивача в підтвердження факту отримання спірної постанови не був обмежений в праві витребувати додаткові докази, які б підтверджували факт отримання постанови.
З огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є передчасними.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі скасувати.
Справу направити до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.