СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19043/25
пр. № 2/759/8307/25
08 грудня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору: Центральне Міжрегіональне управляння Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центральне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є спадкоємцем першої черги щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 , а саме: частини квартири АДРЕСА_1 . Другим спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .
Позивач, як спадкоємець першої черги, звернувся з заявою до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори про прийняття ним спадщини за законом, де була відкрита спадкова справа № 834/2021. Оскільки, для оформлення спадщини, наявність оригіналів правоустановчих документів на спадкове майно для нотаріуса являється обов'язковою вимогою, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право власності на його частину спадкового майна. У зв'язку з цим, нотаріусом було винесено постанову за вих. № 3186/02-31 від 07 грудня 2023 року. Даною постановою позивачу було роз'яснено його право звернутися до суду за захистом своїх інтересів.
Всі правоустановчі документи на спадкове майно, саме квартиру АДРЕСА_1 , з моменту відкриття спадщини знаходяться у ОСОБА_2 . Ці документи до нотаріальної контори нею не були надані, не зважаючи на неодноразові запити до неї з боку нотаріуса. Тим самим, нею чиняться перешкоди, як в оформленні спадщини позивачем, так і в користуванні даною квартирою.
У розпорядженні позивача існують лише деякі копії документів на квартиру АДРЕСА_1 . Ці документи він отримав у суді з матеріалами позову проти нього ОСОБА_2 , а саме довідка з БТІ та копія технічного паспорту на квартиру. Відповідно до технічного паспорту дана квартира має загальну площу 32.3 м.кв. з яких 18.5 м.кв. житлової площі.
Також позивач вказав, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_2 подала позов до Святошинського районного суду міста Києва з метою позбавити сина спадкодавця - ОСОБА_1 , права на спадкування майна. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2022 року у справі 759/9275/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Центральне міжрегіональне Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про усунення від права на спадкування.
Посилаючись на викладені у позовній заяві обставини справи, позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , відповідно до «Технічного паспорту», виготовленого Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», загальною площею 32.3 м.кв. з яких 18.5 м.кв. житлової площі. Здійснити розподіл судових витрат. З метою забезпечення позовних вимог в порядку досудової підготовки, проив витребувати у Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України, належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 834/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 . Місцезнаходження нотаріальної контори: Україна, 04108, місто Київ, проспект Європейського Союзу, 33.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.
01 вересня 2025 року від представника позивача - адвоката Меньківського В.А. надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого долучено позовну заяву у новій редакції.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Витребувано у Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України, належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 834/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 . Місцезнаходження нотаріальної контори: Україна, 04108, місто Київ, проспект Європейського Союзу, 33.
22 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025 року від Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України, на адресу суду надійшла належним чином завірена копія матеріалів спадкової справи №834/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 .
30 вересня 2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у яких зазначено про наявність у позивача права на оформлення у визначеному законом порядку права власності на належну йому частку спірної квартири як спадкоємця першої черги щодо майна померлого батька.
02 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов відзив Київської міської ради на позовну заяву, в якому відповідач погоджується із доводами позовної заяви щодо наявності у позивача права власності на спірне нерухоме майно.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового слухання.
Від представника позивача до початку судового слухання надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.
Відповідач Київська міська рада у поданому відзиві просив розглядати справу за відсутності його представника.
Відповідач ОСОБА_2 , отримуючи усі процесуальні документи у свій електронний кабінет, про що у справі наявні відповідні довідки про доставку електронного документу, у судове засідання не з'явилась без повідомлення поважності причин такої неявки.
Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи, що не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, заслухавши пояснення учасників справи, які з'явилися у судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області від 09.10.2021 року, актовий запис № 270.
Родинний зв'язок ОСОБА_1 із померлим ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданим 10.12.2020 року Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
На момент смерті батька, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з батьком ОСОБА_3 .
За заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття ними спадщини за законом Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 834/2021.
Згідно з матеріалами спадкової справи до маси спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшла квартира АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, яким на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що все належне рухоме та нерухоме майно на території України, де б воно не було і з чого не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 .
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року у справі №759/9275/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2025 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Центральне міжрегіональне Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про усунення від права на спадкування.
Вказаним рішенням встановлено, що «станом на 08.10.2021 (день смерті спадкодавця та відповідно час відкриття спадщини - ст. 1220 ЦК України) відповідачу ОСОБА_1 12.10.2021 виповнилось би 64 роки, але на день відкриття спадщини йому було 63 роки, а отже він досяг пенсійного віку та в силу закону вважається повнолітнім непрацездатним сином спадкодавця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 з 11.01.2018 відповідач є пенсіонером.
ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до смерті спадкодавця позивач не набула права успадкувати майно померлого, оскільки не є його спадкоємцем за заповітом чи за законом».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (Правова позиція ВС у складі КГС, постанова від 18 березня 2021 року, справа № 902/608/19).
Таким чином, встановленим є те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями щодо майна померлого, а саме квартири АДРЕСА_1 у рівних частках, тобто по 1/2 кожному.
Відповідно дост.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Згідно з ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
У відповідності до ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Узагальнивши судову практику Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказав, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Судом з'ясовано, що у позивача наявні лише деякі копії документів на квартиру АДРЕСА_1 .
Ці документи він отримав у суді з матеріалів справи №759/9275/22, а саме довідку з БТІ та копію технічного паспорту на квартиру.
Відповідно до технічного паспорту дана квартира має загальну площу 32.3 м.кв. з яких 18.5 м.кв. житлової площі.
Усі оригінали правоустановчих документів на квартиру АДРЕСА_1 , з моменту відкриття спадщини знаходяться у ОСОБА_2 .
Ці документи до нотаріальної контори нею не були надані.
Отже, ОСОБА_2 чиняться перешкоди позивачу в оформленні ним спадщини, а саме отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1
Таким чином, судом встановлено, що за життя спадкодавцю належало нерухоме майно, а саме зазначена вище квартира, на частку (1/2) успадкування якої за законом має право позивач, а також те, що оформити спадщину на цю частку позивач позбавлений можливості у зв'язку з обставинами, що викладені у постанові нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальної дії, а саме відсутністю правовстановлюючого документа на цю квартиру, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у відповідності до положень ст. 392 ЦК України, позивач вправі вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов переконання, про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору: Центральне Міжрегіональне управляння Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , відповідно до «Технічного паспорту», виготовленого Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», загальною площею 32.3 м.кв. з яких 18.5 м.кв. житлової площі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.О. Горбенко