Справа № 560/1323/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
09 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
секретаря судового засідання: Роїк Т. С.,
за участю:
представника позивача: Яремчук Віти Вікторівни
представників відповідача: Поліщука Володимира Валерійовича, Царенка Володимира Івановича,
Цесліцької Юлії Казимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.
Під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про перехід до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження..
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Компанія "Sіnо-Аgrі Leading Biosciences Co.,Ltd." (Китай), далі - "Продавець", в особі директора Adrienne Chang, який діє на підставі Стауту, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР", (Україна), далі - "Покупець", в особі директора Олександра Трачука, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали контракт купівлі-продажу (далі - "Контракт") №VIT-RS-2024.1 від 18.04.2024.
Згідно вказаного Контракту Продавець зобов'язується продати Покупцю засоби захисту рослин на умовах цього Контракту, надалі - "товар", виробником якого є компанія Нанджинг Ессенс Файн-Кемікл Ко., Лтд, Китай, у кількості, асортименті, за цінами у відповідності із Специфікацією, яка єневід'ємною частиною цього Контракту. Покупець зобов'язується оплатити поставлений товар (пункт 1.1)
Пунктом 2.1 визначено, що ціни на товар, вказані в узгодженій Специфікації, встановлюються в доларах CШA. Загальна сума Контракту, із вартістю тари, упаковки, маркування і вартості доставки морським транспортом на умовах СІК- Gdansk Польша, складає: 77728,00 USD.
Товар постачаються на умовах СІF- (Гданськ, Польща - Інкотермс-2020. Термін відправлення вантажу: відправлення товару здійснюється згідно Графіку, погодженою Сторонами в Додатку.
23.07.2024 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 24UA400040019678U2 на товар позивача:
1. Хімічна продукція - засоби захисту рослин, фунгіцидна основі триазолів: препарат Фуріл КС (Furil SC), діюча речовина Tebuconazole, 250 g/l (тебуконазол, 250г/л) концентрат емульсії - 14400 л (800 каністр по 20л на 20дерев'яних палетах). Системний фунгіцид для обробки насіння зернових культур в боротьбі з фітопатогенами, що передаються з насінням ріпаку, зернові колосові культури. Не в аерозольній упаковці. Не є озоноруйнівним та не міститьо зоноруйнуючих речовин. Торгівельна марка - Furil. Виробник - Нанджінг Ессене Файн-Кемікал Ко., ЛТД.
Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 40960,0000 дол. США з додаванням витрат на транспортування у розмірі 103186,600 грн.
До МД 24UA400040019678U2 декларантом було надано товаросупровідні документи, вказані у графі 44 МД у вигляді коду документа, номеру та дати документу:
- Пакувальний лист (Packing list), Б/н від 30.05.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoise) SH03POL241233 від 30.05.2024;
- коносамент (Bill of lading) № CHN1155133 від 04.06.2024;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) 440224 від 19.07.2024;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) ССРІТ260 2403000430 24С3100А66 від 25.06.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару 240423/001279713 від 23.04.2024;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №45 від 19.07.2024;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4574930 від 22.07.2024;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13 від 19.07.2024;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №171022-4 від 22.07.2024;
- Специфікація виробника товару Сертифікат аналізу від 18.05.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № VIT-RS-2024.1 від 18.04.2024;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 іфд 21.05.2024;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 18.04.2024;
- Договір про надання послуг митного брокера №25/02/2020 від 25.02.2020;
- Договір (контракт) про перевезення №17/07/24-ВП від 17.07.2024;
- Договір (контракт) про перевезення №23420-14 від 14.04.2023;
- Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) №13656 серія А08537 від 21.01.2021;
- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних б/н речовин та фторованих парникових газів у товарах, б/н;
- Інші некласифіковані документи, паспорт безпеки від 18.05.2024, Фото від 22.07.2024;
- Копія митної декларації країни відправлення 223120240001982566 від 31.05.2024;
- Копія митної декларації країни відправлення 24РL322010NS6UG7Х3 від 19.07.2024.
23.07.2024 Хмельницькою митницею за результатами розгляду поданих ТОВ "Вітагро Партнер", документів для розмитнення Товарів, було прийнято: Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000171/2 від 23.07.2024 за МД №24UA400040019678U2 від 23.07.2024, яким було скориговано митну вартість товару препарат "Фуріл, КС, тебуконазол, 250 г/л, вказаного в митній декларації, з 43 456,23 дол.США (за 17056,00 кг) до 77580,92 дол.США (за 17056,00 кг).
Різниця між заявленою позивачем та відкоригованою відповідачем митною вартістю складає 34124,69 дол.США, що еквівалентно 1410714,68 грн. (курс 1 дол.США = 41,34 грн., на дату оформлення рішення).
На підставі даного рішення було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000519 від 23.07.2024.
Позивач сплатив 641390,96 грн. митних платежів (ПДВ 20%), з яких 282121,76 грн. сплачено на суму відкоригованої відповідачем митної вартості (графа 47 митної декларації).
Підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) в частині порту відправлення та відправника в копії МД країни відправлення;
2) в копії МД країни відправлення відображено складові ціни товарів, які не відображено в поданих до митного оформлення документах, як і невідома інформація щодо включення їх до ціни;
3) розбіжності в частині реквізитів документів в сертифікаті походження;
4) розбіжності в частині включення вартості страхування.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Приписами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, згідно умов контракту № VIT-RS-2024.1 від 18.04.2024, поставка товару здійснюється на умовах CIF Гданськ (Польща), відповідно до яких до вартості товару включено витрати Продавця на експортне оформлення товару, страхування, а також всі витрати на поставку Товару в порт призначення, тобто у вартість товару включено страхування Товару, фрахт морської лінії, пакування, маркування, завантажувально-розвантажувальні роботи в порту країни відправника, вартість послуг агента та митного оформлення товару відправником (продавцем) товару в країні відправлення, доставка товару до порту відправки, тобто всі витрати на доставку товару в порт призначення Gdansk (Poland), включаються до вартості товару та сплачуються Продавцем. Тому позивач не зобов'язаний надавати документи на підтвердження витрат, які були включенні Продавцем до вартості Товару.
Таким чином, у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов'язані пакуванням, доставкою товару в порту, всі портові збори, експорті збори, страхування та ніші витрати, які мають бути здійснення до моменту поставки Товару в порт призначення, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну (фактурну) ціну товару. Відповідно, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з тією, яка була врахована позивачем при митному оформленні Товару.
Разом з тим, Контрактом № VIT-RS-2024.1 від 18.04.2024 "Sino-Agri Leading Biosciences Co.,Ltd.") підтверджується те, що у Відправника товару - Sino-Agri Leading Biosciences Co.,Ltd., код 91310107301434662В, тобто дані відправника, вказані в експортній МД країни відправника, та продавця за контрактом співпадають, це одна юридична особа.
Так, апелянт вказує, що в експортній декларації країни відправника наявні розбіжності в частині "визначення порту відправлення на відправника". Однак, суд зазначає, що експортні декларації містять номер контейнеру, дані інвойсу, судна, вартості, ваги та назви сторін, що повністю відповідає іншим документам, зокрема, договору та коносаменту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, оскаржувані рішення відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Таким чином, виявлені відповідачем у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є такими, що не підтвердженні фактичними матеріалами справи та формальними, які жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.
Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.