СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/2046/25
ун. № 759/26045/25
05 грудня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту, під час здійснення у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001556 від 03.09.2025, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
потерпілий Київська міська рада (представник ОСОБА_6 ),
захисник ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ;
Захисник ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні подав письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з тим, що зміст обвинувального акту не відповідає положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. На думку захисника, обвинувачення не сформульоване, описане в обвинувальному акті діяння позбавлене логічного змісту. Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила використання службовою особою влади чи службового становища, чим допущено невизначеність щодо способу, в який обвинуваченою вчинено інкриміновані їй діяння.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_4 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту, просили його задовольнити.
Представник потерпілого висловила думку, що клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та пояснив, що обвинувальний акт відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення викладені в обвинувальному акті, а на сторінці 11 обвинувального акту зазначено про те, що в результаті умисного використання ОСОБА_4 свого службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для ОСОБА_7 , внаслідок необґрунтовано завищеної вартості поставленого обладнання, визначеного договором №653/2020 від 21.05.2020, державному бюджету завдано матеріального збитку в особливо великих розмірах, зокрема на суму 853187,69 гривень (вісімсот п'ятдесят три тисячі сто вісімдесят сім гривень 69 копійок) без ПДВ, тим самим спричинено тяжкі наслідки.
Заслухавши думку учасників судового провадження, при вирішенні клопотання суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Аналізуючи доводи захисника про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, суд визнає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються даними обвинувального акту, який містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.04.2024 (справа № 753/25892/21, провадження 51-3076 кмо 23), повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування. В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування. Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.
Враховуючи висновки Об'єднаної палати ККС ВС щодо застосування норм права, передбачених статтями 291, 292, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не стверджуючи про доведеність чи недоведеність обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_4 , правильність чи хибність правової кваліфікації, здійсненої стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні, суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_3 , викладені у його клопотанні про повернення обвинувального акту, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт містить виклад обставин, визначених п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а неправильність кримінально-правової оцінки діяння чи необґрунтованість обвинувачення не може бути підставою для повернення обвинувального акту в порядку положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-372 КПК України, суд,
Відмовити захиснику ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09 грудня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1