печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49914/24-к
пр. 1-кс-2948/25
14 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо ненадання доступу до матеріалів кримінального провадження № 12023161180000646 від 02.07.2023, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо ненадання доступу до матеріалів кримінального провадження № 12023161180000646 від 02.07.2023 та просить зобов'язати прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 надати підозрюваному ОСОБА_4 доступ до матеріалів кримінального провадження № 12023161180000646 від 02.07.2023.
Особа, яка звернулася зі скаргою про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, проте, в судове засідання не з'явився.
Представник органу досудового розслідування про дату, час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином в установленому законом порядку, проте, в судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України визнав за можливе проводити розгляд провадження за відсутності сторін.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно ч. 10 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
З матеріалів скарги вбачається, що особа, яка подала скаргу просить зобов'язати прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 надати підозрюваному ОСОБА_4 доступ до матеріалів кримінального провадження № 12023161180000646 від 02.07.2023.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, за скаргою якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданою скарги, особа, що подала скаргу не з'явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою в судове засідання не з'явилася та вимоги скарги не підтримала, тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо ненадання доступу до матеріалів кримінального провадження № 12023161180000646 від 02.07.2023- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1