Справа № 240/18491/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько Оксана Григорівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
08 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 про (з урахуванням ухвали від 08 квітня 2025 року про залишення позовної заяви в частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 23 жовтня 2023 року без розгляду):
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у обчисленні та виплаті грошового забезпечення з 24 грудня 2021 року по 18 липня 2022 року та належних у вказаний період виплат без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (надалі - Закон № 1082-ІХ) на 01 січня 2021 року, Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (надалі - Закон № 1928-ІХ) на 01 січня 2022 року;
- зобов'язання відповідача провести перерахунок за період з 24 грудня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом № 1082-ІХ на 01 січня 2021 року, Законом № 1928-ІХ на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 09.04.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови у обчисленні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в період з 24 грудня 2021 року по 18 липня 2022 року та належних у вказаний період виплат з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 24 грудня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині незадоволених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 по адміністративні справі №240/18491/24 в частині відмови зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що лейтенанта ОСОБА_1 , помічника начальника відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_4 , призначену наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 16 грудня 2021 року № 363 на посаду старшого помічника начальника відділення персоналу штабу, з 24 грудня 2021 року згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 грудня 2021 року № 266 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 жовтня 2023 року № 323 старшого лейтенанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 23 жовтня 2023 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , яка вибула до нового місця служби у Військову частину НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 ).
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 23 вересня 2024 року за № 4/2339 ОСОБА_1 з 24 грудня 2021 року по 23 жовтня 2023 року займала посаду "Старший помічник начальника відділення персоналу", за якою встановлено за період з 24 грудня 2021 року по 18 листопада 2022 року - 18 тарифний розряд (тарифний коефіцієнт 2,4), посадовий оклад у розмірі 4230 грн, тарифний коефіцієнт за військовим званням 0,64, оклад за військовим званням - 1130,00 грн.
Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 від 23 вересня 2024 року за № 4/2340 та від 29 жовтня 2024 року № 4/2609 позивачці нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік на підставі наказу від 28 січня 2022 року № 18 у сумі 13466,10 грн, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік на підставі наказу від 29 грудня 2022 року № 335 у сумі 8836,12 грн.
На адвокатський запит представниці позивачки відповідач листом від 25 вересня 2024 року № 1/1059 направив довідку про встановлення тарифних коефіцієнтів; довідку про розмір складових грошового забезпечення та одноразових (додаткових) видів грошового забезпечення; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивачки до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
За результатом розгляду адміністративної справи враховуючи встановлені обставини цієї справи та за наведеного правового регулювання суд першої інстанції надав належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що посадовий оклад ОСОБА_1 , її оклад за військовим званням як військовослужбовиці, з 24 грудня 2021 року по 18 липня 2022 року включно мав визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а не "на 01 січня 2018 року"). З тих самих мотивів відповідачем неправильно нараховувалась й грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік.
Тож позовні вимоги у цій частині суд визнав обґрунтованими, які, у відповідній частині, задовольнив.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 по адміністративні справі №240/18491/24 в частині відмови зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Разом з тим, як вірно зазначав суд першої інстанції, заявлені у позовних вимогах до перерахунку грошова допомога для оздоровлення за 2021 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік упродовж спірного періоду у цій справі, охопленого позовними вимогами з 24 грудня 2021 року до 31 грудня 2021 року.
Згідно з довідками військової частини НОМЕР_1 від 23 вересня 2024 року за № 4/2340 та від 29 жовтня 2024 року № 4/2609 позивачці не нараховувались та не виплачувались, відтак відсутні підстави для їх перерахунку відповідно до висновків суду у цій справі. Тому у цій частині заявлених вимог суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, а позов задовольнив частково.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.