Справа № 560/9317/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
09 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що пенсійний орган безпідставно обчислив позивачу пенсію за віком у 2022 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2014-2016 роки (3764,40 грн), адже до цього вона отримувала пенсію за вислугу років на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", а із заявою про призначення пенсії згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернулась вперше. Звернення позивачки щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки, відповідач залишив без задоволення, внаслідок чого позивач звернулася до суду з позовом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з 02.12.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-ХІІ).
Керуючись своїм правом та досягнувши 60-річного віку, 19.05.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
На підставі вказаної заяви позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Страховий стаж позивача склав 44 роки 6 місяців 4 дні. Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV, склав 0,44500.
Показник середньої заробітної плати враховувався за 2014-2016 роки.
За таких умов загальний розмір пенсійної виплати за віком склав 2 393,14 грн, який обчислений наступним чином:- 2 078,26 грн - основний розмір пенсії, обчислений від страхового стажу та заробітної плати (4 670,24 грн. х 0,44500);
- 314,88 грн - доплата за понаднормовий стаж.
На звернення позивача відповідача листом повідомив про те, що пенсія, призначена позивачу згідно із Законом № 1058-IV, обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, а тому застосовувати показника середньої заробітної плати по України за 2019-2021 роки немає правових підстав.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, тому звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з статтею 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
Позивач з 26.09.2017 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ. При цьому, призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у листопаді 2022 року відбулося вперше.
Тому при обчисленні пенсії вперше за віком відповідно до Закону №1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування при призначенні пенсії за вислугу років показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки, є протиправними.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з 02.12.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019-2021 роки.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.