Справа № 120/12990/25
Головуючий у 1-й інстанції: Свентух Віталій Михайлович
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
02 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представника позивача: Бойка Ю.М.,
представника відповідача: Дубіцької Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення адміністративного позову без розгляду -,
у вересні 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкового повідомлення-рішення №0121840705 від 06.05.2025 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року визнано причини пропуску строку звернення до суду неповажними. Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволено. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Зазначає, що 10.07.2025 року ДПС України прийняло Рішення про результати розгляду скарги №19844/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення №0121840705 залишило без змін, а скаргу - без задоволення. Підстав для відмови у задоволенні скарги у Рішенні не зазначено, як і жодних висновків за результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів.
Вказане вище Рішення про результати розгляду скарги №19844/6/99-00-06-03-02-06 від 10.07.2025 року позивачка від ДПС України не отримала. 02 червня 2025 року ФОП ОСОБА_2 звернулась на гарячу лінію ДПС, в якому просила повідомити про результати розгляду її скарги від 19.05.2025 року. На що їй повідомлено, що строк розгляду скарги було продовжено на 60 днів, і рішенння буде прийнято 19.07.2025 року.
Вказує, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги отримала 27.08.2025.
02 грудня 2025 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник Головного управління ДПС у Вінницькій області просив залишити апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року у справі № 120/12990/25 - без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати, матеріали справи передати на розгляд до суду першої інстанції.
Як встановлено з матеріалів справи ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Розглянувши надані позивачем матеріали, Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку про неможливість вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду на стадії відкриття провадження в справі. Таким чином вказано, що питання дотримання строку звернення до суду буде вирішено судом в підготовчому судовому засіданні.
18.10.2025 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано до Вінницького окружного адміністративного суду клопотання у якому останній просив суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач звернулась до суду із пропуском строку звернення до суду.
17.10.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
23.10.2025 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду в якій вказано, що позивач отримала рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги 27.08.2025 року.
Також вказав, що Державною податковою службою України було порушено правила направлення поштових відправлень, що є істотним порушенням процедури адміністративного оскарження, внаслідок якого позивач не була повідомлена про прийняте за результатом процедури адміністративного оскарження рішення, чим було порушено її право на судове оскарження рішення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції вказав, що у змісті заяви про поновлення строку звернення до суду представник позивача вказував, що 02 червня 2025 року працівниками Державної податкової служби України позивача було повідомлено про те, що рішення за результатами розгляду її скарги буде прийнято 19.07.2025 року. Представник позивача зазначив, що не отримавши рішення за результатами скарги, позивач звернулась до Адвокатського бюро Тетяни Андріанової з метою отримання правової допомоги, про що 21.08.2025 року було укладено договір про надання правової (правничої, професійної) допомоги №53/25. Втім, звернення до адвокатського бюро лише 21.08.2025 року, тобто більш ніж через місяць після дати, коли позивачу було відомо про прийняття рішення. Зазначене свідчить про недобросовісне зволікання та пасивну поведінку позивача щодо реалізації свого права на судовий захист.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, загальний строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку використання позивачем досудового порядку вирішення спору такий строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги, або шість місяців з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою у випадку, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом.
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з положеннями п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення становить: шість місяців з дня, коли особа дізналася про прийняття такого податкового повідомлення-рішення у випадку невикористання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження) відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, та один місяць з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 ст.56 ПК України у випадку використання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження).
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
04.04.2025 року о 15:00 інспекторами Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області було розпочато фактичну перевірку господарської одиниці: магазину «Агромеханіка», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 9 ж суб'єкта господарської діяльності: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
04.04.2025 року о 17:00 за результатами Фактичної перевірки інспекторами Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області складено акт (довідку) фактичної перевірки №001811 (надалі - Акт фактичної перевірки).
18.04.2025 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) не погодившись з Актом фактичної перевірки, подала до ГУ ДПС у Вінницькій області заперечення на Акт фактичної перевірки (протягом 10 робочих днів), в якому надала документи, які підтверджують облік та походження товару, а також надала пояснення, зокрема, про те, що перевірку було проведено формально, інспектор не вимагав від неї надання жодних документів, не отримав розписку щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів, зазначила про інші порушення під час перевірки.
01.05.2025 року ГУ ДПС у Вінницькій області за результатом розгляду заперечень ФОП Кушнір склали лист про надання відповіді №22783/6/02-32-07-05-14, яким заперечення залишено без задоволення, а висновки Акту фактичної перевірки без змін, повідомивши, що посадові особи контролюючого органу не зобов'язані при фактичній перевірці отримувати від платників податків копії первинних бухгалтерських документів, натомість платник податків на початок перевірки зобов'язаний надати документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, в тому числі документи щодо інвентаризації, документи про отримання товарів, внутрішнє переміщення.
06.05.2025 року ГУ ДПС у Вінницькій області за результатами Фактичної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0121840705 (надалі - податкове повідомлення-рішення №0121840705), яким на підставі п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 ПК України, п.1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», нарахувало суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 166 930,00 грн. 19.05.2025 року позивачка не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0121840705, подала до контролюючого органу вищого рівня - ДПС України скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення, в якій вказала порушення, допущені ГУ ДПС у Вінницькій області з наданням документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів. Просила податкове повідомлення-рішення №0121840705 скасувати.
28.05.2025 року ДПС України прийняло рішення про продовження розгляду скарги до 19.07.2025 року №15293/6/99-00-06-03-02-06. 10.07.2025 року ДПС України прийняло Рішення про результати розгляду скарги №19844/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення №0121840705 залишило без змін, а скаргу без задоволення. Вище вказане Рішення позивачка не отримувала.
02 червня 2025 року ФОП ОСОБА_1 звернулась на гарячу лінію ДПС, в якому просила повідомити її про результати розгляду її скарги від 19.05.2025 року. На що їй було повідомлено, що строк розгляду її скарги було продовжено на 60 днів, до 19.07.2025 року (включно).
До 21 серпня 2025 року не отримавши рішення за результатами скарги, позивачка звернулася до Адвокатського Бюро Тетяни Андріанової для отримання правової допомоги у вирішенні цього питання.
21.08.2025 року між позивачкою та Адвокатським Бюро Тетяни Андріанової укладено Договір про надання правової (правничої, професійної ) допомоги №53/25.
Відповідно до додатку №1 від 21.08.2025 року до вказаного Договору, позивачка доручила Бюро направити адвокатський запит до ДПС України з метою отримання інформації про прийняття/неприйняття Рішення за результатом розгляду її скарги від 19.05.2025 року на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №0121840705 від 06.05.2025 року.
25.08.2025 року адвокатом Бойко Юріем Михайловичем направлено адвокатський запит до ДПС України, в якому адвокат просив надати йому Рішення за результатом розгляду скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 19.05.2025 року на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №0121840705 від 06.05.2025 року.
27.08.2025 року на електронну пошту адвоката Бойка Ю.М. надійшов лист від ДПС України, в якому містилась копія рішення ДПС України про результати розгляду скарги №19844/6/99-00-06-03-02-06 від 10.07.2025 року.
Отже, позивачка отримала рішення ДПС України про результати розгляду скарги 27.08.2025.
Пунктом 56.19. статті 56 ПКУ визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Підпунктом 56.17.3. пункту 56.17. статті 56 ПКУ визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, процедура вручення платнику податків рішення за результатом розгляду його скарги на рішення податкового органу входить у процедуру адміністративного оскарження. Відтак, від дотримання контролюючим органом (в даному випадку - ДПС України) порядку вручення платнику податків рішення за результатом розгляду скарги, залежить дата закінчення процедури адміністративного оскарження. ДПС України не було дотримано порядок направлення поштових відправлень, наслідком чого стало те, що позивачка не отримала рішення за результатом розгляду її скарги. Відтак, датою закінчення адміністративної процедури варто вважати дату фактичного отримання позивачкою рішення ДПС України, а саме - 27.08.2025 року.
Що до дотримання ДПС України порядку вручення рішення за результатом розгляду скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Наказом ПАТ «Укрпошта» від 25.04.2017 №507 затверджено Порядок пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт», який опубліковано на на сайті АТ «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/doc/ukrposhta-standart/poriadok-peresylannia vidpravlen-ukrposhta-standart-01-2021.pdf).
Юридичну силу Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт», зокрема, підтвердив Верховний суд у постанові 29 листопада 2022 року у справі №910/2377/22.
Відповідно до п.5.1 зазначекного Порядку слідує, що для кожного відправлення Стандарт засобами АС «АРМ ВЗ»/через особистий кабінет (на Web-сайті АТ «Укрпошта»)/API формується бланк супровідної адреси за формою, затвердженою наказом. В окремих випадках бланк супровідної адреси до відправлення дозволяється заповнювати кульковою ручкою. Адреси відправника та адресата, що зазначаються у бланку супровідної адреси, повинні містити повні найменування відправника і адресата, поштові індекси ОПЗ, тип доставки («до дверей», «до складу»), а також номери їх телефонів (рекомендується вказувати номери мобільних телефонів, які необхідні для автоматизованого інформування про надходження відправлення Стандарт через sms/viber-повідомлення). У разі відсутності у відправника мобільного номеру телефону адресата, інформування адресата відбувається шляхом вкладання повідомлення ф.22 до абонентської поштової скриньки, а адресування можливе тільки з типом доставки «до складу» (необхідно вказати повну адресу одержувача з індексом). При відсутності або пошкодженні абонентської поштової скриньки (як виняток) повідомлення ф.22 може бути залишене працівнику на пункті пропуску (за наявності) або вкладене в дверну щілину.
Згідно з п.7.2, 7.3. Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» 7.2. При надходженні до ОПЗ відправлення Стандарт - на номер мобільного телефону адресата, який зазначено на бланку супровідної адреси, автоматично надходить sms/viber-повідомлення з інформацією про надходження відправлення Стандарт до ОПЗ та зазначення номеру телефону Контактного центру. При надходженні відправлення Стандарт з типом доставки Склад-Склад або Двері-Склад, на бланку супровідної адреси якого відсутній мобільний номер телефону адресата, працівник ОПЗ друкує сформовані автоматично повідомлення ф.22 та передає його листоноші для доставки за вказаною адресою.
Повідомлення вкладається у абонентську скриньку адресата, а у разі її відсутності або пошкодження - залишається працівнику на пункті пропуску (за наявності) або вкладається в дверну щілину.
7.3. У разі невручення відправлення Стандарт протягом трьох робочих днів ОПЗ від дати надходження до автоматизованого ОПЗ, на номер мобільного телефону адресата автоматично надходить sms/viber-повідомлення з інформацією про знаходження відправлення Стандарт у ОПЗ та датою початку платного зберігання.
Відповідно до п.10.2.5 Порядку при відправленні згрупованих відправлень Стандарт, кількість яких складає п'ять і більше, що одночасно подаються для пересилання, відправник:
- формує через особистий кабінет/АРІ належним чином заповнений бланк супровідно адреси до відправлення Стандарт, самостійно роздруковує та прикріплює до відправлення відповідно до вимог Порядку; - складає та надає працівнику ОПЗ в паперовому вигляді у 2-х примірниках та електронному вигляді або з використанням прикладного програмного інтерфейсу (АPI) списки ф.103 Стандарт. Один примірник ф.103 Стандарт з розпискою працівника ОПЗ повертається відправнику, другий залишається в ОПЗ місця приймання. Зразок ф.103 Стандарт наведено у Додатку 3 до Порядку.
Згідно з п.6.9. Порядку при прийманні відправлення Стандарт працівник неавтоматизованого об'єкту поштового зв'язку у випадку приймання від п'яти відправлень (подаються відправником із заповненими бланками супровідної адреси та списком ф.103) перевіряє правильність заповнення бланків супровідної адреси та ф.103, наявність номера телефону одержувача та відправника, вибірково перевіряє масу відправлень, розмір найдовшої сторони;
Відповідно до п.73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку.
Поштові перекази, адресовані юридичним особам та фізичним особам на особисті рахунки, перераховуються на відповідні рахунки у відповідних установах надавача платіжних послуг.
Отже, порядком пересилання відправлень АТ «Укрпошта» передбачено обов'язок відправника зазначати відомий йому номер телефону отримувача.
Від виконання відправником цього обов'язку залежить можливість оповіщення отримувача про направлення на його адресу листа.
ДПС України на адвокатський запит представника позивачки надало докази направлення позивачу рішення від 10.07.2025 року за результатами розгляду скарги, зокрема: виписку з форми «ф.103» - Список згрупованих відправлень ДПС України за 10.07.2025 року (далі - Список згрупованих відправлень), відповідно до змісту якого ФОП ОСОБА_1 направлялось вказане рішення від 10.07.2025 року.
Як слідує зі Списку згрупованих відправлень, відповідачем в графі «№ телефону адресата» Списку згрупованих відправлень, ДПС України номеру телефону позивачки не зазначила.
АТ «Укрпошта» на адвокатський запит представника позивачки в листі від 22.10.2025 року зазначило, що позивачці повідомлення про находження листа у вигляді смс-повідомлення не направлялось, оскільки на відправленні не було зазначено номер телефона адресата.
При цьому, ДПС України номер телефону позивачки: НОМЕР_1 був відомий, оскільки такий номер зазначений в електронному кабінеті платника податків позивачки, що підтверджується скріншотом - доданим до позову. Подача скарги до ДПС України відбувалась саме через електронний кабінет. Крім того, номер мобільного телефону позивачки зазначений в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, користувачем та розпорядником якого є Державна податкова служба України, та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг - додаток до позову).
Відповідно до Розділу V. «Відомості з Державного реєстру» Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822:
1. До Державного реєстру фізичних осіб-платників податків включаються, зокрема: 3) відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: дати, номери записів, свідоцтв та інших документів, а також підстави державної реєстрації, реєстрації та взяття на облік, припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності, інші реєстраційні дані; інформація про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік змін у даних про особу, заміну чи продовження дії довідок про взяття на облік; місце провадження діяльності, телефони та інша додаткова інформація для зв'язку з фізичною особою-підприємцем чи особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність; види діяльності; громадянство та номер, що використовується під час оподаткування в країні громадянства, - для іноземців; системи оподаткування із зазначенням періодів її дії.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Таким чином, ДПС України володів інформацією про номер телефону позивачки: НОМЕР_1 , але всупереч порядку направлення поштових відправлень, не зазначив номер у документах на відправлення: ані в Рекомендованому повідомленні, ані в Списку згрупованих відправлень.
Згідно з п.56.8. ст.56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Відповідно до п.56.17 ст.56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
56.17.4. виключено;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
Отже, направлення контролюючим органом рішення за результатом розгляду скарги, а також отримання платником податків зазначеного рішення, є обов'язковими етапами адміністративного оскарження. Відтак, від дотримання контролюючим органом (в даному випадку - ДПС України) порядку вручення платнику податків рішення за результатом розгляду скарги, залежить дата закінчення процедури адміністративного оскарження.
Порушення контролюючим органом порядку вручення рішення за результатом розгляду скарги, є порушенням процедури адміністративного оскарження.
Таким чином, ДПС України порушено правила направлення поштових відправлень, що потягло порушення процедури адміністративного оскарження, а саме: позивачка не була належним чином повідомлена про прийняте за результатом процедури адміністративного оскарження рішення, чим було порушено її право на судове оскарження рішення.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що датою закінчення адміністративної процедури оскарження варто вважати дату фактичного отримання позивачкою рішення ДПС України, а саме - 27.08.2025 року, відтак, станом на дату подання позовної заяви, місячний строк на звернення до суду з позовом про скасування спірного податкового повідомлення-рішення не сплив.
Щодо порушень з боку АТ "Укрпошта", які унеможливили отримання позивачкою рішення ЛДПС за результатами розгляду скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивачка у позові зазначала, що самостійно регулярно відвідує відділення поштового зв'язку 21050 з метою отримання поштових відправлень, які надходять на адресу реєстрації її підприємницької діяльності.
Як було зазначено у позові та заяві від 22.10.2025 року про поновлення строку звернення до суду, 13.07.2025 року позивачка була у відділені поштового зв'язку 21050, але жодних листів їй вручено не було. З 14 липня 2025 року по 25 липня 2025 року позивачка була у відпустці в іншому місті (копію наказу - додано до позову), і не могла отримувати листи в цей проміжок часу.
26 липня 2025 року позивачка повернулась з відпустки і відвідала відділення поштового зв'язку 21050, щоб перевірити надходження поштових відправлень. 26.07.2025 року жодних листів на відділенні поштового зв'язку, адресованих позивачці, не було.
Таким чином, позивачка не була за адресою проживання та на відділенні поштового зв'язку протягом 12 днів, оскільки перебувала у законній відпустці.
З пункту 8.1. Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» слідує, що при оформленні відправлень, відправник зазначає одне із таких розпоряджень стосовно термінів повернення або про не повернення відправлень.
Стандарт, у разі його невручення адресату:
- повернути;
- повернути через 7 календарних днів;
- не повертати.
Встановити розпорядження «не повертати» можливо, якщо платником за пересилання відправлення Стандарт є відправник.
Відправлення Стандарт (внутрішні посилки без оголошеної цінності з масою понад 10 кг та посилки з оголошеною цінністю), яке не було вручене та стосовно якого є розпорядження відправника «повернути» або «не повертати», зберігається в приміщенні ОПЗ, до якого воно надійшло, протягом 14 календарних днів від дати його надходження до відповідного ОПЗ (за відсутності розпорядження адресата).
Термін зберігання відправлення Стандарт (універсальної посилки) становить один календарний місяць з дня її надходження до ОПЗ.
Зазначену інформацію також підтвердило АТ «Укрпошта» у листі №1.30.002.-38666-25 від 03.11.2025 року (додається до Апеляційної скарги), в якому зазначили, що: «Відповідно до вимог пункту 7.4. Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції, далі - Регламент, у разі неможливості вручення одержувачам, письмова кореспонденція зберігаються у об'єкті поштового зв'язку місця призначення протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня їх надходження.»
Отже, термін зберігання поштових відправлень відділами поштового зв'язку отримувача складає 14 днів з дати їх надходження до відділення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що поштове відправлення 0601168986363 надійшло до відділення поштового зв'язку 14.07.2025 року, а вже 25.07.2025 року, - через 11 днів з дати надходження листа на відділення поштового зв'язку, - лист було повернуто «за закінченням встановленого терміну зберігання» - відповідну інформацію надало АТ «Укрпошта» в листі від 22.10.2025 року.
Отже, дії АТ «Укрпошта» щодо передчасного повернення відправнику листа «за закінченням встановленого терміну зберігання» (на 11-й день з дати його надходження, замість 14- денного терміну зберігання) також унеможливили отримання позивачкою рішення ДПС України.
Враховуючи зазначені вище обставини, доводи наведені позивачкою як в позові так і в заяві від 22.10.2025 року про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Наведений підхід до поновлення строків відображено, зокрема, в Постанові Верховного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 420/11771/23, який зазначив:
«Також судами враховано, що пропущений процесуальний строк є незначним, і не створює безумовних підстав для висновку про неможливість прийняття позовної заяви до розгляду, а позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на звернення до суду. Верховний Суд враховує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими [висновками], оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи на підставі належних та допустимих доказів.»
Крім того, в постанові Верховного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 340/7812/23 зазначено: «56. Як вбачається з матеріалів справи, вперше представник позивача оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Рішення про повернення апеляційної скарги ухвалене 25 березня 2024 року, а вже 27 березня 2024 року скаржник повторно подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.
При цьому, подання апеляційної скарги з затримкою у три дні, з дати отримання рішення суду першої інстанції, скаржник пов'язує з виникненням об'єктивних причин (гострою інфекційною хворобою представника позивача). 57. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що сукупність установлених у цій справі обставин свідчить, що в цьому випадку скаржник не допустив тривалого зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.»
В постанові Верховного суду від 26 серпня 2025 року у справі №320/39637/24, зазначено: «Враховуючи, що ГУ ДПС вперше вчасно подало апеляційну скаргу та фактично сплатило судовий збір у належному розмірі, подало апеляційну скаргу повторно без надмірних зволікань, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року про повернення апеляційної скарги є такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження також підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.»
Суд першої інстанції не врахував зазначених вище обставини та безпідставно залишив без розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, з урахуванням наведених позивачем порушень, допущених Вінницьким окружним адміністративним судом під час постановлення ухвали від 23.10.2025 року про залишення позовної без розгляду у справі 120/12990/25, зазначена ухвала не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, суперечить висновкам Верховного суду щодо застосування норм права, практиці Європейського суду з прав людини, а відтак підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Вінницькій області про залишення адміністративного позову без розгляду - скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 грудня 2025 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.